Провадження № 22-ц/790/4397/16 Головуючий 1-ї інстанції Губська Я.В.
Справа № 2018/2-2172/11/17 Доповідач: Довгаль А.П.
Категорія: житлові
11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коваленко І.П., Костенко Т.М.
при секретарі - Щегельському Д.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобов'язання вчинення дій, -
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України (надалі - КЕВ м. Харкова МОУ), в якому просив зобов'язати відповідача надати йому за рахунок Міністерства оборони України ізольоване житлове приміщення на склад його сім'ї при першому надходженні житла.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №291 від 06.08.2005року, наказом військового комісара Московського районного військового комісаріату м. Харкова №104 від 01.09.2005року, його звільнено з військової служби у зв'язку з реформуванням (скороченням штатів) Збройних Сил України. У зв'язку з звільненням за такою підставою його поставили на квартирний облік в КЕВ м. Харкова МОУ в позачергову чергу, але в порушення вимог п.8) Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей», його сім'ю житлом до цього часу не забезпечено.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача КЕВ м. Харкова МОУ - Кононенко С.І. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив про визнання позовних вимог.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано КЕВ м. Харкова МОУ надати ОСОБА_1 за рахунок МОУ ізольоване житлове приміщення на склад його сім'ї, при першому надходження житла.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із їх доведеності ОСОБА_1 , а також визнання цих вимог відповідачем по справі.
Проте, погодитися з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним тлумаченням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.
Судовим розглядом встановлено, що наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України №291 від 06.08.2005року та наказом військового комісара Московського районного військового комісаріату м. Харкова №104 від 01.09.2005року, майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби, у зв'язку з реформуванням (скороченням штатів) Збройних Сил України.
З 25.03.1993року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Харківському гарнізоні в загальній черзі №9, а з 01.09.2005року - в списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень за №263, зі складом родини - три особи.
Згідно абз.1, 7 п.1 ст.12, ч.1 ст.23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон), в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначається Кабінетом Міністрів України.
Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Механізм забезпечення житловим приміщенням військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), зокрема Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових приміщень, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей, визначається Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).
Зокрема, абз.2 п.4 цього Порядку передбачено, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво, зокрема, Збройними Силами України, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, що надається військовослужбовцям для постійного проживання.
Організація забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №37 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин (надалі - Інструкція).
Так, згідно пунктів 4.5., 6.3., 7.1. цієї Інструкції, військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією житловою комісією військової частини.
Списки розподілу житлової площі розробляються квартирно-експлуатаційним органом та з необхідними документами проходять правову експертизу і перевіряються на відповідність чинному законодавству помічником начальника гарнізону з правової роботи, направляються на затвердження начальнику гарнізону.
У разі непогодження гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини списків розподілу житлової площі або погодження із зауваженнями керівник квартирно-експлуатаційного органу протягом 5 днів доповідає начальнику гарнізону внесені гарнізонною житловою комісією та житловою комісією військової частини обґрунтовані письмові зауваження для прийняття ним відповідного рішення.
Списки розподілу житлової площі подаються начальником гарнізону, головою гарнізонної житлової комісії та керівником квартирно-експлуатаційного органу на перевірку до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України для подальшого їх розгляду комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України.
Рішення (пропозиції) комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України є остаточними і обов'язковими для розгляду начальником гарнізону, керівником квартирно-експлуатаційного органу та головою гарнізонної житлової комісії.
Контроль за розподілом житлових приміщень в гарнізонах Збройних Сил України, перевіркою правильності оформлення облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України.
Начальник гарнізону несе персональну відповідальність за належну організацію роботи житлових комісій гарнізону, дотримання законності під час забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що жилі приміщення для постійного проживання виділяються за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті на відповідний рік для Міністерства оборони України. Прийняття рішення щодо розподілу вказаних житлових приміщень серед осіб, які мають право на їх отримання, передбачає чітко визначену процедуру, в якій в обов'язковому порядку приймають участь: квартирно-експлуатаційний відділ (КЕЧ) району; гарнізонна житлова комісія; начальник гарнізону; житлова комісія військової частини; відповідні структурні підрозділи Міністерства оборони України; Міністр оборони України, інші (Головне КЕВ Збройних Сил України; Комісія з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, яка створюється за наказом Міністра оборони України).
Таким чином, до повноважень квартирно-експлуатаційного відділу не входить вирішення питання щодо розподілу та надання житлових приміщень для постійного проживання осіб, які перебувають на квартирній черзі.
Звільнені з військової служби, зокрема, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів (реформуванням), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку виключно в порядку черговості.
Однак, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не було відмовлено у його праві на отримання житла на склад родини - три особи, оскільки він перебуває на квартирному обліку в Харківському гарнізоні в загальній черзі з 25.03.1993року за №9, а у позачерговій (на пільгових засадах) з 01.09.2005року - за №313. Крім того, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України зобов'язано надати ОСОБА_1 ізольоване житлове приміщення на склад його сім'ї при першому надходженні житла за рахунок Міністерства Оборони України. При цьому Міністерство Оборони України до участі у справі залучено не було.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову та зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України надати ОСОБА_1 ізольоване житлове приміщення на склад його сім'ї при першому надходженні житла за рахунок Міністерства Оборони України у суду першої інстанції не було.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення - про відмову ОСОБА_1 в позові.
Згідно п.п.3),4)ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобов'язання вчинення дій - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -