Справа № 11-сс/796/3510/2016 Слідчий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст.ст. 303, 304 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю: прокурора ОСОБА_6
особи, яка подала скаргу ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність службових осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12013220540000400 в частині вимог щодо визнання незаконною бездіяльності компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні
№ 12013220540000400, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій - ненаданні в порядку ст. 221 КПК України матеріалів досудового розслідування в межах, які на цій стадії можуть бути надані, а також щодо визнання незаконною та скасування постанови від 08.09.2016 прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_6 про відмову у задоволенні клопотання щодо надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400.
Цим же судовим рішенням повернуто скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12013220540000400 в частині вимог щодо зобов'язання компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України припинити незаконну бездіяльність, яка спрямована на порушення права на захист ОСОБА_8 та його законного захисника - адвоката ОСОБА_7 і полягає у невиконанні службовими особами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважених здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 вимог ст. 221 КПК України, а також зобов'язання службових осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважених здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 надати стороні захисту, а саме - адвокату ОСОБА_7 матеріали досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України, які на цій стадії досудового розслідування можуть бути надані.
На обґрунтування рішення в частині відмови у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 слідчий суддя, пославшись на те, що постановою прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 08.09.2016 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400, яке було розглянуто в порядку ст. 220 КПК України, вважав, що таке процесуальне рішення прокурора не є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України.
Крім того, слідчий суддя, встановивши, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2016 вже було зобов'язано компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України надати в порядку ст. 221 КПК України захиснику ОСОБА_7 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , повернув скаргу в частині оскарження бездіяльності слідчого та прокурора щодо невиконання вимог ст. 221 КПК України, мотивувавши своє рішення тим, що слідчий суддя за положеннями КПК України не наділений повноваженнями здійснення контролю за виконанням судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою:
- визнати незаконною бездіяльність компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні
№ 12013220540000400, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, ненаданні в порядку ст. 221 КПК України матеріалів досудового розслідування в межах, які на цій стадії можуть бути надані;
- визнати незаконною та скасувати постанову від 08 вересня 2016 року прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання щодо надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400;
- зобов'язати компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України припинити незаконні дії, що спрямовані на порушення прав на захист ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , що полягають у невиконанні службовими особами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважених здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 вимог ст. 221 КПК України;
- зобов'язати службових осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважених здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 надати стороні захисту, а саме, адвокату ОСОБА_7 матеріали досудового розслідування в порядку
ст. 221 КПК України, які на цій стадії досудового розслідування можуть бути надані.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки слідчого судді про наявність підстав для відмови у відкритті провадження та поверненні скарги є помилковими, оскільки нею оскаржувалася до суду бездіяльність прокурора, слідчого, яка є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, при цьому посилання слідчого судді на те, що розгляд клопотання сторони захисту здійснений згідно з вимогами закону, тобто у відповідності зі ст. 220 КПК України, не узгоджується з доводами її скарги, бо клопотання нею, як захисником, подавалося в межах кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України, згідно з якою слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Крім того, адвокат ОСОБА_7 звертає увагу на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2016, якою зобов'язано сторону обвинувачення надати стороні захисту в порядку ст. 221 КПК України матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 та ухвали слідчих суддів Голосіївського районного суду м. Києва від 25.08.2016, 30.08.2016, відповідно до яких зобов'язано уповноважених осіб на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120132205400004000 розглянути у відповідності з вимогами ст. 220 КПК України її клопотання та стверджує, що постанова прокурора від 08.09.2016 про відмову стороні захисту у наданні матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120132205400004000, як і дії прокурора, пов'язані з невиконанням вимог ст. 221 КПК України, є незаконними і можуть бути оскаржені до суду на стадії досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_7 на підтримку апеляційних вимог, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 ст. 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків оскарження в окремому провадженні рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення під час досудового розслідування, зокрема підлягає оскарженню: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.
Крім того, у ч. 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, тобто такі рішення, дії чи бездіяльність, які не зазначені у переліку ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 315 цього Кодексу.
В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не підлягає оскарженню, та повертає скаргу у випадках, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України.
Зі змісту скарги адвоката ОСОБА_7 вбачається, що нею до Голосіївського районного суду м. Києва оскаржувалися бездіяльність компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні
№ 12013220540000400, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій - ненаданні в порядку ст. 221 КПК України матеріалів досудового розслідування, та процесуальне рішення прокурора від 08.09.2016 про відмову в задоволенні клопотання щодо надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400.
На обґрунтування ж своїх вимог адвокат ОСОБА_7 посилалася на рішення слідчих суддів про зобов'язання службових осіб Генеральної прокуратури України, які уповноважені здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , надати стороні захисту, а саме адвокату ОСОБА_7 матеріали досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України та розглянути клопотання захисника в порядку ст. 220 КПК України.
З огляду на вимоги та їх обґрунтування у скарзі адвоката ОСОБА_7 , враховуючи, що постанова прокурора про відмову надати стороні захисту матеріали досудового розслідування не є тим процесуальним рішенням, яке визначено у ст. 303 КПК України, тобто вимога про його скасування виходить за межі компетенції слідчого судді під час розгляду скарги в порядку ст. ст. 303 - 307 КПК України, а всі інші питання, порушені в скарзі, вже були предметом контролю слідчого судді, але частина судових рішень, постановлених в результаті здійснення такого контролю, слідчим, прокурором у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 не виконана, приймаючи до уваги, що кримінальний процесуальний закон не відносить до компетенції слідчого судді право зобов'язати слідчого чи прокурора на досудовому розслідуванні виконати судове рішення, постановлене в порядку ст.ст. 303 - 307 КПК України, колегія суддів уважає ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року законною та обґрунтованою, а тому в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність службових осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12013220540000400 в частині вимог щодо визнання незаконною бездіяльності компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12013220540000400, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій - ненаданні в порядку ст. 221 КПК України матеріалів досудового розслідування в межах, які на цій стадії можуть бути надані, а також щодо визнання незаконною та скасування постанови від 08.09.2016 прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_6 про відмову у задоволенні клопотання щодо надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400, та повернуто скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12013220540000400 в частині вимог щодо зобов'язання компетентних осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України припинити незаконну бездіяльність, яка спрямована на порушення права на захист ОСОБА_8 та його законного захисника - адвоката ОСОБА_7 і полягає у невиконанні службовими особами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважених здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 вимог ст. 221 КПК України, а також зобов'язання службових осіб Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважених здійснювати досудове розслідування та/чи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 надати стороні захисту, а саме - адвокату ОСОБА_7 матеріали досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України, які на цій стадії досудового розслідування можуть бути надані, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4