02 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/214/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Могилів-Подільський
до: відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр"
про: стягнення заборгованості з податку фізичних осіб
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів-Подільська об'єднана державна податкова інспекція у м. Могилів-Подільський (далі Могилів-Подільська ОДПІ) з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр" (далі ВАТ "Могилів-Подільський кар'єр") про стягнення заборгованості з податку фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2383 грн. 30 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання повторно без поважних причин не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими листами з рекомендованими повідомленнями про вручення. Його неявка з огляду на вимоги ч. 3 ст. 128 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, з наступних підстав.
ВАТ "Могилів-Подільський кар'єр" зареєстроване Могилів-Подільською районною адміністрацією Вінницької області 25.12.2002 року. Взято на облік в Могилів-Подільській об'єднанній податковій інспекції 14.06.1996 року за № 206.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" дано визначення, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини 3 цієї ж статті, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.
В силу ст. ст. 13, 14 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Зокрема, податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
У відповідності із п. 1.13 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок - податок з доходів фізичних осіб - це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.
Абзацом 1 п. 1.15. ст. 1 даного Закону вказано, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно п.п. "а" п. 19.2. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Подання податкової звітності передбачено Законом № 889 та Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України № 451 від 29.09.2003 року.
Відповідно до п. 8.1.2 ст. 8 Закону України № 889, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто до 30 числа місяця наступним за звітним.
Нарахування проведені відповідачем по податку з доходів фізичних осіб з 1-го кварталу 2010 року по 3-й квартал 2010 року підтверджується податковими розрахунками Форми-1ДФ, поданими до Могилів-Подільської ОДПІ у відповідності до Закону України № 889 та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України № 451 від 29.09.2003 року.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту Закон № 2181).
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 визначено поняття податкового боргу (недоїмки) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпункт 5.1 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Специфіка оподаткування податку з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодження суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб не відбувається, тобто узгодження суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб не відбувається, і картки особових рахунків даного податку, податковою інспекцією не ведуться.
Відповідач в добровільному порядку суми заборгованості по податку з доходу фізичних осіб не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр" (24000, м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 70, код ЄДРПОУ 05466814, р/р 26005275623; 26006275622; 26009275618 "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві МФО 380805) 2383,30 грн. (дві тисячі триста вісімдесят три гривні тридцять копійок) заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (одержувач: місцевий бюджет м. Могилів-Подільський, ГУДКУ у Вінницькій області, код банку 34701151, МФО 802015).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович