04 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/244/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії
Головуючого судді Воробйової І.А.,
суддів: Поліщук І.М.
Чернюк А.Ю.
при секретарі судового засідання: Чорному В.В.
за участю :
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Добровольської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Міністерства оборони України
про: визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання дій Міністерства оборони України у відмові зробити перерахунок пенсії неправомірними;
- зобов'язання командування військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок надбавки за вислугу років починаючи з 6 квітня 2007 р. по 4 грудня 2009 р., тобто з моменту звільнення у запас та виплатити у повному обсязі;
- зобов'язання командування військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити вихідну допомогу з розрахунку 24 роки загального військового стажу;
- зобов'язання Вінницький військовий комісаріат та Департамент фінансів Міністерства оборони України провести новий перерахунок вислуги років для визначення розміру пенсії у розрахунку з 24 роки загального військового стажу.
- зобов'язання Головне управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплатити новий розмір пенсії та відповідно виплатити різницю по невиплаченій пенсії за попередній період.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Позивач проходив службу в Збройних Силах України та з 4.12.2009 року звільнений з військової служби у запас. З цієї ж дати йому призначено пенсію. Проте, при її обчислені не зараховано до вислуги років два роки навчання у Ленінградському суворовському військовому училищі, які включені до загального військового стажу згідно постанови Замостянського районного суду м. Вінниці у справі № 2-а-1819 від 27.03.2007 р.
ОСОБА_1 звернувся з заявою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України з проханням перерахувати вислугу років відповідно до рішення суду, однак, на своє звернення отримав відмову, з якою не погоджується, в зв'язку з чим і подано позов до суду.
В ході розгляду даної справи, позивач неодноразово змінював, уточнював, відкликав позовні вимоги. В зв'язку з чим, ухвалами суду від 7 лютого 2011 р. та від 28 лютого 2011 р. позовну заяву в частині: зобов'язання командування військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок надбавки за вислугу років починаючи з 6 квітня 2007 р. по 4 грудня 2009 р.; зобов'язання командування військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити вихідну допомогу з розрахунку 24 роки загального військового стажу; зобов'язання Вінницький обласний військовий комісаріат провести новий перерахунок вислуги років на пенсію у розрахунку з 24 років загального військового стажу у виконання вимог Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 березня 2007 р. по справі № 2-а-1819, починаючи з 19 квітня 2010 р. та зобов'язання Головне управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплатити новий розмір пенсії, та, відповідно, виплатити різницю по невиплаченій пенсії за попередній період, тобто з 19.04.2010 р. по 22.10.2010 р. та сплачувати у подальшому збільшений розмір пенсії - залишено без розгляду.
Крім того, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, ухвалою суду від 9 лютого 2011 р. позовну заяву в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України провести перерахунок вислуги років на пенсію у розрахунку з 24 роки загального військового стажу у виконання вимог постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 27.03.2007 р. по справі № 2-а-1819, починаючи з 5.12.2009 р. по 18.04.2010 р. та зобов'язання Головного управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплатити новий розмір пенсії та, відповідно виплатити різницю по невиплаченій пенсії за попередній період, з 5.02.2010 р. по 18.04.2010 р. також залишено без розгляду.
В остаточній редакції позовні вимоги викладено наступним чином:
- визнати дії Міністерства оборони України по відмові зробити новий перерахунок вислуги років на пенсію починаючи з 19.04.2010 р., які викладені у відповіді відмові за № 246/6/С/9344/636 від 5.07.2010 р. неправомірними.
- зобов'язати Міністерство оборони України провести новий перерахунок вислуги років на пенсію у розрахунку з 24 років загального військового стажу у виконання вимог Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 березня 2007 р. по справі № 2-а-1819, починаючи з 19 квітня 2010 р.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Представник Міністерства оборони України у письмових запереченнях та судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в позові відмовити, посилаючись на те, що період навчання у військових ліцеях не може відноситись до військової служби, оскільки Законом України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу'не передбачено одночасне проведення допризовної підготовки та проходження військової служби. Крім того, відповідно до Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України деяким іншим особам не передбачено зарахування періоду навчання в ліцеї до вислуги років військовослужбовцям.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 17.08.1985 р. по 25.06.1987 р. навчався у Ленінградському суворовському військовому училищі з посиленою фізичною підготовкою. Вказана обставина встановлена Замостянським районним судом м. Вінниці, про що зазначено у постанові від 27.03.2007 р. у справі № 2-а-1819 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 про зарахування стажу навчання до військового стажу.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, зазначеною вище постановою районного суду зобов'язано командування військової частини НОМЕР_1 зарахувати стаж навчання ОСОБА_1 в період з 17 серпня 1985 року по 25 серпня 1987 року у Ленінградському суворовському військовому училищі з посиленою фізичною підготовкою до загального військового стажу.
Як вбачається з витягу із послужного списку капітана ОСОБА_1 , останньому на підставі зазначеного рішення суду, початок військової служби у Збройних силах України військова частина рахувала саме з 17.08.1985 р. по 4.12.2009 р., що складає 24 роки.
4 грудня 2009 р. ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та з 5 грудня 2009 р. призначена пенсія за вислугу років, яка згідно повідомлення про призначення пенсії обрахована виходячи з вислуги 22 роки, тобто без урахування періоду навчання у суворовському училищі.
Не погоджуючись з таким нарахуванням та обчисленням пенсії позивач звернувся з заявою до Департаменту фінансів Міністерства оброни України, в якій просив вжити заходів щодо перерахунку вислуги років відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 27.03.2007 р. у справі № 2-а-1819.
У своїй відповіді, викладеній у листі № 246/6/С/9344/636 від 5.07.2010 р., Департамент фінансів Міністерства оборони України вказав, що підстав для виконання судового рішення немає. Дана позиція обґрунтована тим, що Положення про суворівські військові училища та норми Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу'навчання в суворівському військовому училищі не відносять до військової служби. Крім того, згідно пункту 2.12 наказу Міністра оборони України від 19.08.2008р. № 407 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оброни України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей'обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсії здійснюється: Департаментом фінансів Міністерства оборони України або фінансово-економічними управліннями Сухопутних військ Збройних сил України і відділами забезпечення оперативних командувань -за поданням відповідних управлінь (відділів) кадрових органів. Відповідно до вказаного, командування військової частини № НОМЕР_2 немає права на складання розрахунку вислуги років на пенсію.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Згідно підпункту «д'пункту 16 Інструкції по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів в Міністерстві оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 161 від 27.06.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4.09.1995 р. за № 325/861 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обчислення вислуги років (загального трудового стажу) для пенсії військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, покладається на фінансове управління оперативного командування.
Пунктом 2.12 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністра оборони України, 19.08.2008 № 407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2008 р. за N 1079/15770 (далі - Положення про обчислення вислуги років), встановлено, що обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій, у даному випадку, здійснюється Департаментом фінансів Міністерства оборони України.
Департамент фінансів Міністерства оборони України, відповідно до пункту 1 свого Положення, затвердженого Наказом МО України № 50 від 4.02.2010 р., є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства оборони України та підпорядковується Міністру оборони України, відповідно, не є юридичною особою. В зв'язку з чим позов пред'явлено саме до Міністерства оборони України.
Згідно статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»№ 393 від 17 липня 1992 р., в пункті першому якої, зокрема, зазначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України.
Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
Так, відповідно до положень частини 1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року у добровільному порядку громадяни проходять:
військову службу (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) у вищих військових навчальних закладах, а також вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу;
військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Одночасно, частина 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що початком проходження військової служби вважається:
1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу;
2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом;
3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Слід зазначити, що вказана стаття в редакції від 25.03.92 р. передбачала, що початком перебування на військовій службі, вважався в тому рахунку, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Разом з тим, відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У зв'язку з цим, порушене позивачем питання має бути вирішене у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент навчання позивача, а також з урахуванням Закону чинного на момент призначення пенсії останньому. Норми Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу” в редакції від 25.03.1992 року, на момент звернення позивача про перерахунок пенсії не діяли.
Разом з тим, відповідно до частини 1 Положення про Суворовські військові, Нахімовське військово-морське та військово-музичне училище, затверджене Наказом Міністра оборони РСРС № 150 від 9.07.1981 р., зазначені училища являються середніми спеціалізованими учбовими закладами з військово-професійною направленістю навчання та виховання. Вони покликані підготувати суворовців, нахимівців та вихованців Військово-музичного училища до вступу у військово-навчальні заклади Збройних Сил СРСР та до наступної військової служби в офіцерському званні.
Відповідно до частини 5 вказаного Положення, час навчання суворовців, нахимівців та вихованців в суворовському, нахимівському і військово-музичному училищах в термін дійсної військової служби не зараховується.
Крім того, відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Положення про обчислення вислуги років, до вислуги років для призначення пенсій не зараховуються періоди:
а) перебування у військових частинах вихованців та юнг, а також навчання у військових ліцеях, суворовських та нахімовських училищах;
б) перебування громадян у запасі та у військовому резерві Збройних Сил України, у тому числі перебування їх на зборах (командирських заняттях) у військових частинах;
в) перебування засуджених військовослужбовців у дисциплінарній частині.
Вислуга років для призначення пенсій військовослужбовцям обчислюється з дня зарахування їх на військову службу по день звільнення з військової служби. Водночас, днем зарахування на військову службу є:
день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу;
день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом;
день вибуття у відпустку, зазначений військовим комісаріатом у відпускному квитку, - для офіцерів запасу, призначених на військову службу безпосередньо після закінчення цивільного вищого (або колишнього середнього спеціального) навчального закладу з одночасним наданням відпустки. За відсутності даних про день прибуття у військовий комісаріат для відправлення у військову частину або вибуття до місця служби чи у відпустку днем зарахування на військову службу вважається дата зарахування військовослужбовця до списків особового складу наказом командира військової частини;
день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військової служби, та військовозобов'язаних.
Крім того, відповідно до пункту 136 Інструкції по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів в Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міноборони України №161 від 27.06.1995 р. (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцю, який підлягає звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію. У розрахунку зазначаються усі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються у вислугу років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.
Як вбачається з матеріалів справи, такий розрахунок 26.06.2008 р. року складено начальником відділу соціальних виплат Департаменту фінансів МО України, в якому зазначено період проходження військової служби, період, що зараховується до вислуги років, а також кількість повних років вислуги на пенсію -20 років.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити й про наступне.
Як зазначалось вище, на підставі рішення суду командування військової частини НОМЕР_1 до загального військового стажу зарахувало позивачу навчання у військовому училищі. Вказане рішення, у разі набрання ним законної сили, є обов'язковим для виконання саме для військової частини.
Таким чином, рішення суду прийняте щодо конкретної особи/осіб, не є обов'язковим для виконання іншими особами.
Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За змістом наведеної норми преюдиціальне значення мають обставини. Позиція суду про те, що командування в/ч НОМЕР_1 до загального військового стажу ОСОБА_1 зобов'язане зарахувати стаж навчання у Ленінградському суворовському військовому училищі не є встановленою судом обставиною щодо зарахування стажу навчання саме до вислуги років військовослужбовця на пенсію.
Водночас, слід зазначити, що з аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносин не вбачається, що загальний військовий стаж та вислуга років на пенсію є тотожними поняттями, при цьому, Департамент фінансів МО України є тим органом, який самостійно приймає рішення щодо обчислення вислуги років на пенсію.
З аналізу наведеного вбачається, що Департамент фінансів самостійно обчислюючи вислу років позивачу, керуючись відповідними нормативно-правовими актами обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування строку навчання позивача в Суворовському училищі з 17.08.1985 року по 25 червня 1987 року до вислуги років для призначення пенсії.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Мотивація та докази, надані позивачем, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача покладеної в основу оскаржуваних дій.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, витрати пов'язані з розглядом справи, згідно положень статті 94 КАС України, позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Судді Поліщук Ірина Миколаївна
Чернюк Алла Юріївна