09 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/531/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
прокурора : Медяної В.О.
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці
до: товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Олві -Тур"
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Ленінського району м. Вінниці в особі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (далі - УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Олві-Тур" (далі - ТОВ "Олві-Тур") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійнестрахування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, у зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 18787 грн. 72 коп.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з'являвся хоча про судове засідання повідомлявся завчасно та належним шляхом направлення ухвали та судових повісток на адресу внесену до державного реєстру. В силу ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Зазначена стаття не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.
Враховуючи повторну неявку відповідача без поважних, судовий розгляд справи здійснено без його участі.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Так, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004 року. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону №1058-IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Олві-Тур" зареєстроване в управлінні ПФУ у Ленінському районі м. Вінниці та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на 19.01.2011 року утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед Управлінням ПФУ у Ленінському районі в сумі 18787 грн. 72 коп.
Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог Закону № 1058-IV.
Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Положеннями ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Позивачем надсилалась вимога про сплату недоїмки № Ю-2539 від 06.08.2010 року на суму 15656 грн. 40 коп., однак вказана вимога залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем. Відомостей щодо оскарження даної вимоги відповідач суду не надав.
Заборгованість відповідача підтверджуються наявними у справі матеріалами, детальним розрахунком суми заборгованості по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, сума заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Вінниці знайшла своє підтвердження матеріалами справи.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Не проведення розрахунків з Пенсійним фондом істотно порушує інтереси держави, перешкоджає їй в здійсненні своєчасного та в повному обсязі фінансування пенсійних виплат відповідно до чинного законодавства.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи наділені правом стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, а згідно із ч. 3 ст. 106 цього Закону орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
З приписів ч. 2 ст. 124 Конституції України вбачається те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В силу ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заявлена сума в установлений строк не сплачена, що потягло за собою виникнення заборгованості, враховуючи те, що управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі має право звернутися до суду про стягнення заборгованості, а суд наділений повноваженнями на стягнення такої заборгованості, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олві-Тур" (м. Вінниця, вул. Соборна, 41, вул. Коцюбинського, 27/2, код ЄДРПОУ 32899731, р/р 260023011464, МФО 302559, ВАТ "ВТБ Банк", р/р 26005040072601, МФО 302861, АКБ "СЕБ") на користь управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, р/р 25609323730103, ОПЕРВ ВАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076) 18787,72 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень сімдесят дві копійки) заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович