03 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/746/11
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області
до: громадянки ОСОБА_1 ОСОБА_2
про: примусове видворення іноземця з України, -
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області до громадянки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про примусове видворення іноземця з України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, грубо порушуючи правила перебування іноземців в Україні, нелегально перебуває на території України в с. Кацмазів Жмеринського району Вінницької області, не має засобів для існування і проживання в України, постійно пиячить (що може призвести до вчинення відповідачем правопорушення чи злочину). Громадянку ОСОБА_1 ОСОБА_2 неодноразово затримували посадові особи Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області за незаконне перебування на території України і приймали рішення про видворення її за межі України. Проте на момент звернення до суду з даним позовом відповідачка не покинула територію України.
Враховуючи вищевикладене, Жмеринський РВ УМВС України у Вінницькій області звернувся з адміністративним позовом до суду з проханням примусово видворити з України громадянку ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду клопотання (вх. 4424 від 21.02.2011 року) про розгляд справи у його відсутність.
23.03.2011 року до суду надійшла заява громадянки ОСОБА_1 ОСОБА_2 (вх. №4923) про розгляд справи у її відсутність, окремо зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Частиною 4 ст. 122 КАС України, передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі сторони, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що від представника позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянкою ОСОБА_1, до України потрапила 31.12.2006 року, легально, перетнувши кордон КПП Конотоп. Згідно заяви відповідача від 13.03.2007 року, СГІРФО Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області продовжено термін її реєстрації на території України до 30.06.2007 року. Надалі ОСОБА_2 більше не зверталася до СГІРФО Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області для продовження терміну реєстрації на території України.
При проведенні заходів, направлених на протидію нелегальній еміграції, громадянка ОСОБА_1 ОСОБА_2 неодноразово затримувалася працівниками Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області за незаконне перебування на території України, зокрема: 23.02.2008 року, 16.03.2009 року і 12.11.2010 року.
Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області 24.02.2008 року, 17.03.2009 року та 12.11.2010 року приймалися рішення про видворення за межі території України громадянки ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з забороною в'їзду на територію України та зобов'язанням покинути територію України у термін до 03.03.2008 року, до 23.03.2009 року і 22.11.2010 року, відповідно (а.с. 9-11). Вказані рішення мотивовано, зокрема тим, що громадянка ОСОБА_1 ОСОБА_2 грубо порушує правила перебування іноземців в Україні, так як вона нелегально перебуває та пересувається територією України; своїми діями суперечить охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, оскільки, не маючи засобів для існування і постійного місця проживання в Україні, а також гарантій приймаючої сторони, може вчиняти правопорушення та злочини (а.с. 9).
Однак, відповідач з України у встановленні рішеннями про видворення за межі території України від 24.02.2008 року, 17.03.2009 року та 12.11.2010 року терміни не виїхала, вказані рішення не оскаржувала.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах, умови яких встановлюються спеціальним законодавством про статус іноземців та осіб без громадянства, перебувають в Україні, наділені такими ж правами та обов'язками, як і громадяни України. Наведене положення кореспондує положенню спеціального закону.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначає ОСОБА_3 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Статтею 1 зазначеного вище ОСОБА_3 визначено, що іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Згідно із статтею 2 ОСОБА_3 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, а в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Так, у випадках, коли іноземець чи особа без громадянства після закінчення строку перебування в Україні або після відмови у продовженні такого строку без поважних причин не виїхали з України, такі особи можуть бути визнані незаконними мігрантами і щодо них відповідно до статті 32 ОСОБА_3 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" може бути прийнято рішення про видворення за межі України.
Статтею 32 ОСОБА_3 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, а саме: якщо іноземець чи особа без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, в тому числі не виконують законні вимоги та рішення органів державної влади України та їх посадових осіб, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
За наявності інших вище перелічених підстав для видворення іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Статтею 1 ОСОБА_3 України "Про міліцію" визначено, що міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я , права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 10 цього ОСОБА_3 одним з основних обов'язків органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Частиною 8 ст. 32 ОСОБА_3 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду.
Такі спори, відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з ч. 5 ст. 32 ОСОБА_3 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 50 КАС України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення з України.
Аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв'язку та наслідків застосування дає підстави дійти висновку про те, що зверненню з позовом про примусове видворення передує ухвалення органом внутрішніх справ рішення про видворення і лише після цього, якщо іноземець ухиляється від виїзду або є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від добровільного виїзду, рішення про затримання і примусове видворення може ухвалювати суд.
Рішення Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області 24.02.2008 року, 17.03.2009 року та 12.11.2010 року про видворення за межі території України громадянкою ОСОБА_1 ОСОБА_2 у встановлений строк не виконано, фактично по причині небажання покидати Україну. При цьому, зазначене рішення, як встановлено в ході розгляду справи, відповідачем не оскаржено.
Таким чином, зважаючи на відсутність приймаючої сторони, джерел доходу, законних підстав для перебування на території України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, більше того, визнаються відповідачем, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
примусово видворити з України громадянку ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович