21 лютого 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/127/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Оніщенку Петрі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
до: приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Нападівська"
про: стягнення коштів
До суду звернулося Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області (далі - позивач) з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма Нападівська” (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 192 124,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
В ході проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПСП “Агрофірма Нападівська” за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року посадовими особами позивача встановлено, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, а саме: пункт 6 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року №256; пункт 4 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року №259; та пункт 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №348.
В результаті порушень вищезазначених положень законодавства встановлено, що відповідач незаконно отримав дотацію по КПКВ 2801210 “Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва” в сумі 122 900 грн., в тому числі у 2007 році - 60 400 грн., у 2008 році - 62 500 грн.; незаконно отримав часткову компенсацію відсоткової ставки за залученим кредитом по КПКВ 2801240 “Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів” в сумі 6 559,03 грн.; незаконно отримав дотацію за приріст поголів'я корів молочного та м'ясного напряму та поголів'я телиць, закуплених у населення по КПКВ 2801210 “Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва” в сумі 62 665,40 грн.
Таким чином, на думку позивача, станом на 01.06.2010 року відповідачем не вжито заходів щодо забезпечення перерахування до Державного бюджету коштів в загальній сумі 192 124,43 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути загальну суму заборгованості з відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просив позов задовольнити.
Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (а.с.24-27), відповідно до яких зазначив, що кошти в розмірі 192 124,43 грн. ПСП “Агрофірма Нападівська” отримало в 2007 та 2008 роках на підставі визначених урядом документів, перелік яких встановлено постановами Кабінету Міністрів України №259 від 21.02.2007 р., №256 від 21.02.2007 р. та №348 від 01.03.2007 р.
Так, відповідач послався на помилковість висновку Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про те, що з огляду на виявлення в ПСП “Агрофірма Нападівська” заборгованості по сплаті податку на доходи фізичних осіб перед місцевим бюджетом, яка існувала понад півроку, дане підприємство, згідно з відповідними пунктами вищезазначених постанов, не мало права подавати заявку на отримання бюджетних коштів, а тому отримані ним кошти в загальній сумі 192 124,43 грн. підлягають поверненню до Державного бюджету України.
На думку відповідача, заборгованість зі сплати податків, зборів обов'язкових платежів) перед бюджетами та державними цільовими фондами, як зазначено в Постанові КМ №256 від 21.02.2007 р., та заборгованість перед місцевим бюджетом з податку з доходів фізичних осіб, як зазначено в акті проведення ревізії, є за своєю суттю різними поняттями.
В підтвердження власної правової позиції відповідач також посилається на постанову Кабінету Міністрів України №763 від 27.08.2008 року “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу”, якою внесено низку змін в постанови КМУ №259 від 21.02.2007 р., №256 від 21.02.2007 р. та №348 від 01.03.2007 р.
Так, у вказаних постановах відповідні пункти були змінені в частині надання письмового зобов'язання повернути отримані бюджетні кошти, в разі виявленого протиправного отримання цих коштів, та доповнено реченням “за винятком отримання бюджетних коштів за наявності у нього заборгованості перед місцевим бюджетом з податку з доходів фізичних осіб, яку сільськогосподарське підприємство погасить до 01 жовтня 2008 року”.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що ПСП “Агрофірма Нападівська” всю наявну заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб перед місцевим бюджетом погасило до 01 жовтня 2008 року.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, надавши пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, просили в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Інспектування проводиться у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів і законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2010 року №4-449/10 та листа Контрольно-ревізійного управління від 30.03.2010 року №02-10-19-18/1986, проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма Нападівська” за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року, за наслідками якої складено акт від 14.04.2010 за №09-14/36 (а.с.6-13).
Ревізією встановлено, що ПСП “Агрофірма Нападівська” отримано бюджетні кошти у вигляді державної підтримки виробництва продукції рослинництва в 2007 році в сумі 60 400 грн. та в 2008 році в сумі 62 500 грн. в порушення вимог п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №256 від 21.02.2007 р., бюджетні кошти у вигляді державної підтримки для розвитку тваринництва в сумі 62 665,40 грн. отримано в порушення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №348 від 01.03.2007 р., компенсацію відсоткової ставки за залученим кредитом в сумі 6 559,03 грн. отримано в порушення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №259 від 21.02.2007 р.
В ході судового засідання, суд прийшов до висновку, що твердження позивача, зазначені в акті ревізії, не відповідають дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року №256, заявку на отримання бюджетних коштів мають право подавати до комісії сільськогосподарські підприємства - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та сфери управління, включаючи навчальні та навчально-дослідні господарства аграрних вищих навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, наукових і науково-дослідних установ, селекційно-дослідних та державних сортодослідних станцій, що засіяли озимі та ярі культури на зерно, льон-довгунець і коноплі на тресту, цукрові буряки для виробництва цукру в межах квоти “А”, крім бюджетних установ та підприємств, що визнані банкрутами або проти яких порушено справу про банкрутство та які мають прострочену більш як півроку заборгованість перед державним і місцевими бюджетами, Пенсійним фондом України (далі - сільськогосподарські підприємства).
Перелік документів, які додаються до заявки, зазначені в даному пункті цього Порядку.
Відсутність одного із документів, визначених у цьому пункті, позбавляє заявника права на отримання бюджетних коштів.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог відповідачем подано до управління агропромислового розвитку Липовецької РДА заявку про отримання коштів державної підтримки виробництва продукції рослинництва, при цьому до заявки було додано всі передбачені Порядком документи.
Відповідно до п. 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №348, бюджетні кошти спрямовуються сільськогосподарським підприємствам, навчально- і науково-дослідним господарствам аграрних вищих навчальних закладів (у тому числі їх структурним підрозділам, що провадять діяльність з виробництва продукції тваринництва) незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності (крім сільськогосподарських підприємств, які збанкрутіли, проти яких порушено справу про банкрутство, які перебувають в стадії ліквідації, які мають прострочену більш як півроку заборгованість із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) перед бюджетами та державними цільовими фондами).
Згідно з п. 4 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року №259, компенсація не надається позичальникам, яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають на стадії ліквідації або мають прострочену більш як за півроку заборгованість перед державним і місцевими бюджетами та Пенсійним фондом України.
Постановою Кабінету Міністрів України №763 від 27.08.2008 року “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу” внесено низку змін в постанови КМУ №256 від 21.02.2007 р. та №348 від 01.03.2007 р.
Так, постановою КМУ №763 від 27.08.2008 року, пункт 6 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 256 доповнено підпунктом 3-1 такого змісту: “довідка про відсутність (наявність) заборгованості перед місцевим бюджетом з податку з доходів фізичних осіб, підписана керівником та скріплена печаткою сільськогосподарського підприємства”; доповнено перше речення підпункту 4 словами “(за винятком отримання бюджетних коштів за наявності у нього заборгованості перед місцевим бюджетом з податку з доходів фізичних осіб, яку сільськогосподарське підприємство погасить до 1 жовтня 2008 року)”.
Відповідні зміни внесені в постанову КМУ №348 від 01.03.2007 р.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач наявну у нього заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб перед місцевим бюджетом сплатив до 01 жовтня 2008 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.
Таким чином суд критично оцінює зазначені в акті ревізії висновки про порушення ПСП “Агрофірма Нападівська” вимог п. 7 постанови КМУ №259 від 21.02.2007 р., п. 6 постанови КМУ №256 від 21.02.2007 р. та п. 2 постанови КМУ №348 від 01.03.2007 р. з огляду на відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку з доходів фізичних осіб протягом більш як за півроку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб перед бюджетом відповідно до положень податкового законодавства не є заборгованістю із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Так, відповідач, в силу ст. 2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (чинного на момент проведення ревізії) не є платником такого податку, а виступає в даних правовідносинах виключно як податковий агент. Заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) перед бюджетами та державними цільовими фондами може мати місце тільки в тому випадку, коли саме підприємство є платником того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи вищевикладене, висновок позивача щодо незаконного отримання відповідачем коштів є передчасним, а тому і позовна вимога щодо стягнення з відповідача коштів у зв'язку із порушенням ним вимог законодавства є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету.
Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених відповідачем витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Нападівська" про стягнення коштів відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 28 лютого 2011 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович