ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 жовтня 2016 року № 826/13788/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Державної архітектурно - будівельної інспекції України ОСОБА_2
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису від 18.06.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13788/15 та залучено до участі у справі другим відповідачем Державну архітектурно - будівельну інспекцію України.
У судовому засіданні 08.10.2015 суд ухвалив залучити до розгляду по справі ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
28.01.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд замінити неналежного відповідача: Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на належного: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно - будівельної інспекції України. Також, позивач уточнив позовні вимоги, які були прийняті судом до розгляду, зазначив, що у позовній заяві неправильно вказано дату акта та припису, у зв'язку з чим, просить визнати протиправними дії щодо проведення перевірки та складання акта перевірки від 23.06.2015, визнати протиправним та скасувати припис від 23.06.2015.
У судовому засіданні 28.01.2016, фіксування якого, зважаючи на неявку представників сторін, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, суд ухвалив частково задовольнити клопотання представника позивача про заміну відповідача у справі.
Згідно із частиною третьою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В пункті 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено визначення поняття суб'єкта владних повноважень, а саме - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №150 від 23 квітня 2014 року "Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком та погоджено пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16 липня 2014 року № 164 "Про введення в дію структури Держархбудінспекції України" було введено в дію з 16.07.2014 структуру апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України штатною чисельністю 1271 особа, затверджену Головою Держархбудінспекції України Мартинюком М. П. та погоджену віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсманом В. Б., згідно якої Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а тому не має статусу юридичної особи та не може бути відповідачем по справі.
Отже, належним відповідачем по справі є лише Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про заміну неналежного відповідача: Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на належного: Державну архітектурно - будівельну інспекцію України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено протиправну перевірку, оскільки наказ про її призначення позивачу не вручався, крім того, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, не може регулювати проведення перевірки квартири, яка відноситься до ІІ категорії складності, так як даний порядок регулює процедуру здійснення заходів за об'єктами архітектури, які за складністю належить до IV і V категорії складності. Також, позивач стверджує, що припис про усунення порушень є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є суб'єктом містобудування, крім цього, спірний припис не містить конкретних дій для усунення порушень діючого законодавства .
У судове засідання 28.01.2016 представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні без його участі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, 08.10.2015 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення будівельних робіт та при винесенні оскаржуваного припису відповідач діяв виключно у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством України.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення, в яких стверджує, що не має жодного відношення до перепланування, добудову та об'єднання двох квартир та наголошує, що такі дії були проведені співвласником квартири ОСОБА_1 без відома ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу суду, що проведена відповідачем перевірка здійснювалась саме на підставі його звернення.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,-
03.06.2015 ОСОБА_2 звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою (зареєстровано під №10/26-Л-0906/10 від 09.06.2015) про проведення перевірки щодо законності проведення реконструкції (перепланування) квартири АДРЕСА_1, який є співвласником зазначеної квартири та без відома якого було проведено її реконструкцію.
На виконання наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05.01.2015 №1 та звернення ОСОБА_2 (вх. №10/26-Л-0906/10 від 09.06.2015) було видано направлення для проведення позапланової перевірки від 17.06.2015 №б/н із строком дії з 17.06 по 23.06.2015, в якому зазначено, що буде проведено позапланову перевірку на АДРЕСА_1 у Солом'янському районі міста Києва, також повідомлено, що направлення дійсне при пред'явленні службового посвідчення.
На підставі звернення ОСОБА_2 (вх. №10/26-Л-0906/10 від 09.06.2015) та у присутності ОСОБА_1, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при реконструкції квартири АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 23.06.2015 року, в якому зафіксовані порушення частини першої статті 34 та части восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"
Зокрема, за результатами перевірки встановлено, що «власниками квартири гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу від 27 листопада 2004 року № б/н є власниками кв. 43 в рівних частках) у зазначеній квартирі виконані роботи із реконструкції шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з кв. № 42, власником якої є ОСОБА_6 (витяг про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна), без документів, що надають право на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зазначена квартира після виконання будівельних робіт експлуатується без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до ДСТУ- Н Б В.1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» відноситься до ІІ категорії складності зазначеного об'єкта.».
У зв'язку з чим, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015, яким з метою усунення виявлених порушень від гр. ОСОБА_1 вимагається наступне:
1. з 23.06.2015 заборонити експлуатацію об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства;
2. усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015.
ОСОБА_1, не погоджуючись з діями щодо проведення перевірки та складанням за її результатами акта, а також, вважаючи припис про усунення порушення від 23.06.2015 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Закон України "Про архітектурну діяльність" визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294).
Положеннями частин першої та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначена в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Крім того, суд звертає увагу, що Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил незалежно від категорії складності об'єкта, натомість, щодо ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, то лише тих, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, призначення перевірки щодо законності проведення реконструкції (перепланування) квартири АДРЕСА_1 здійснювалося на виконання звернення ОСОБА_2 від 03.06.2015 (зареєстровано під №10/26-Л-0906/10 від 09.06.2015), який разом із ОСОБА_1 являється співвласником квартири.
Тобто, у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України були наявні правові підстави для проведення перевірки позивача, визначені пунктом 7 Порядку № 553.
Відповідно до пунктів 7, 4, 9 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Посадові особи інспекцій мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування інспекції, яку вони представляють.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно із пунктом 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Вищенаведеними нормами законодавства надано право органам державного архітектурно-будівельного контролю проводити позапланові перевірки та складати за їх наслідками необхідні документи.
Позивач стверджує, що перевірка була проведена із порушеннями вимог законодавства України, оскільки позивачу не було вручено копію наказу про проведення перевірки.
Водночас, Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, не передбачено вручення наказу про проведення перевірки, проте містяться положення, що посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач стверджує, що перед початком перевірки посадовою особою Департаменту було пред'явлено позивачу службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Позивач пояснень та заперечень щодо не пред'явлення посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки суду не повідомляє, а тому суд виходить з того, що позивач проти таких тверджень відповідача не заперечує.
Також, матеріалами справи підтверджується, що перевірка проводилась в присутності позивача, який являється співвласником квартири.
Крім того, відповідачем за результатами перевірки щодо законності проведення реконструкції (перепланування) квартири АДРЕСА_1 були встановлені порушення частини першої статті 34 та частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що стало підставою для складення акта від 23.06.2015.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, призначаючи позапланову перевірку щодо законності проведення реконструкції (перепланування) квартири АДРЕСА_1, а також вчиняючи дії щодо її проведення та складання за її результатами акта перевірки, діяв у межах правового поля, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акта перевірки від 23.06.2015.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 23.06.2015, яким з метою усунення виявлених порушень від гр. ОСОБА_1 вимагається, по-перше, з 23.06.2015 заборона експлуатації об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства, по-друге, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
При цьому, у силу пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, вищенаведеними правовими нормами встановлена можливість у разі виявлення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності винесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України приписів, які можуть містити вимоги лише щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Натомість, приписи Державної архітектурно-будівельної інспекції України не можуть містити вимогу про "заборону експлуатації", а, тому, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 1 заключної частини останнього, в якому міститься вимога про заборону з 23.06.2015 року експлуатації об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства, складено з порушенням наведених положень чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню у цій частині.
Крім того, зі змісту акта перевірки та оскаржуваного припису вбачається, що відповідачем були встановлені порушення положень частини першої статті 34 та частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: виконання власниками квартири АДРЕСА_1 - гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 - робіт з реконструкції шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42, власником якої є гр. ОСОБА_6, без документів, що надають право на виконання таких робіт.
Статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, зокрема, включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Частиною восьмою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
Разом з тим, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (Закон N 208/94-ВР) встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивач стверджує, що не являється суб'єктом містобудування, оскільки під час перевірки доказів замовлення саме позивачем будівництва або виконання функцій замовника чи підрядника не виявлено.
Водночас, факт реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42 позивачем не оскаржується та не заперечується, оскільки доказів (пояснень, обґрунтувань) зворотнього суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: із договору купівлі-продажу від 27.11.2004 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли у рівних частках квартиру АДРЕСА_1.
Проте, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 неодноразово наголошував, що не має доступу до квартири АДРЕСА_1, хоча і являється її співвласником разом із ОСОБА_1, в той час, як позивач жодного разу не зазначив, що не має доступу та не проживає у вищевказаній квартирі.
Крім того, в матеріалах справи, наявна копія рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 по справі №14/327 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень", третя особа ОСОБА_1 про виділення йому частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень", у зв'язку з його виходом зі складу учасників даного товариства, у грошовій формі, що становить 1243325 грн., яким встановлено, що «Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремень" знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, 3, а згідно відомостей відповідача директор ОСОБА_1, який є також другим учасником товариства проживає за адресою: АДРЕСА_1».
Також, в матеріалах справи, наявна копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 по справі №826/14136/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису, в якій зазначено наступне: «Крім того, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1, об'єданана з квартирою №42, власником якої є сестра третьої особи ОСОБА_1- ОСОБА_6, та експлуатується юридичною особою - ТОВ "Кремень", власником та директором якого є ОСОБА_1».
Отже, вищевказаними судовими рішеннями встановлена обставина, що квартира АДРЕСА_1 експлуатується ОСОБА_1 (позивачем).
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, враховуючи вищенаведені судові рішення, а також відсутність заперечень зі сторони позивача стосовно того, що він експлуатує квартиру АДРЕСА_1, вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом містобудування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис від 23.06.2015 в частині пункту 2 заключної частини є правомірним, у зв'язку з чим, в суду відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування в цій частині.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 в частині пункту 1 резолютивної частини, а саме щодо вимоги про заборону ОСОБА_1 з 23.06.2015 експлуатацію об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко