ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
м. Київ
13 жовтня 2016 року 15 год. 30 хв. № 826/757/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: державне підприємство "Інформаційні судові системи", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач, ДСА України) та державного підприємства "Інформаційні судові системи" (далі - ДП "Інформаційні судові системи") про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виключення з ухвали від 12 червня 2015 року Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/11186/15 та ухвали від 23 жовтня 2015 року Печерського районного суду міста Києва у справі №757/37940/15к (далі - судові рішення) відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а саме відомостей щодо прізвища, імені, по батькові позивача;
- зобов'язання відповідача виключити із судових рішень відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а саме відомості щодо прізвища, імені, по батькові позивача.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, зокрема, що відповідачем в порушення вимог законодавства перед оприлюдненням тексту судових рішень не вчинено дії щодо запобігання ідентифікації фізичної особи - позивача, чим порушено його законні права та інтереси.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/757/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні. При цьому, під час підготовки справи до судового розгляду виявлено, що позовні вимоги позивачем заявлено тільки до ДСА України, у зв'язку з чим ДП "Інформаційні судові системи" залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - третя особа).
У подальшому, відповідною ухвалою суду позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку із повторним неприбуттям у судове засідання, однак за результатами апеляційного оскарження відповідною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду вище вказану ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу для продовження розгляду та вирішення передано судді Данилишину В.М.
Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач (його представник) у відповідні судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи сторона позивача повідомлена належним чином, через канцелярію до суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, до суду через канцелярію представником позивача подано письмове клопотання, у якому повідомлено, що він не наполягає на задоволенні другої позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, через канцелярію до суду представником відповідача подано письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, а також заявленим у них клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник третьої особи просив відмовити задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
12 червня 2015 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/11186/15 за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, 23 жовтня 2015 року Печерським районним судом міста Києва у справі №757/37940/15-к прийнято ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи ГСУ МВС України Гончара М.К., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Стороженком С. В., про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю.
Вказані судові рішення внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) за реєстраційними номерами 45705749 та 53446543.
Поряд з цим, як стверджував позивач, а відповідачем та третьою особою не заперечувалося, у мотивувальній частині внесених до Реєстру судових рішень містилися відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу - позивача, а саме його прізвище, ім'я та по батькові.
У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ДСА України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
ДСА України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Положення про ДСА України затверджується Радою суддів України.
Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262-IV (далі - Закон №3262-IV), усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
При цьому, процедура формування та ведення Реєстру визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року №740 (далі - Порядок №740).
Зокрема, згідно з п.п. 3, 9, 17 та 19 Порядку №740, адміністратор Реєстру - визначена в установленому законодавством порядку юридична особа, що здійснює заходи з технічного і програмно-технологічного забезпечення функціонування Реєстру, надання доступу до нього, забезпечує зберігання та захист даних, що містяться в Реєстрі, структурну систематизацію судових рішень відповідно до тематичних класифікаторів, створення та функціонування інформаційно-пошукової системи доступу до судових рішень, відтворення судових рішень протягом трьох робочих днів з моменту їх надходження, оприлюднення, а також виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;
держатель Реєстру - ДСА, яка здійснює контроль за виконанням заходів, пов'язаних із захистом інформації, що міститься у Реєстрі, затверджує порядок зберігання електронних копій судових рішень, виконує інші функції із забезпечення функціонування Реєстру.
Адміністратор Реєстру:
1) забезпечує функціонування Реєстру, зокрема оновлення його інформаційних ресурсів та бази даних, цілодобовий загальний та повний доступ фізичних і юридичних осіб до електронних копій судових рішень через офіційний веб-портал судової влади;
2) проводить реєстрацію, веде облік, обробляє, накопичує та зберігає електронні копії судових рішень;
3) вживає заходів для забезпечення: захисту внесеної до Реєстру інформації; функціонування комп'ютерної мережі судів загальної юрисдикції відповідно до укладених з держателем Реєстру договорів; використання електронного цифрового підпису під час надсилання електронних копій судових рішень до Реєстру;
4) виконує інші функції, пов'язані із забезпеченням функціонування Реєстру;
5) може систематично публікувати судові рішення в друкованих виданнях, а також видавати збірники за окремими категоріями судових справ з дотриманням вимог стосовно нерозголошення відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу та для забезпечення нерозголошення яких прийняте рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні;
6) надсилає органам виконавчої влади у порядку, визначеному спільним наказом держателя Реєстру та відповідного органу виконавчої влади, електронні копії судових рішень з відомостями, які не можуть бути відкриті для загального доступу, якщо такі відомості безпосередньо стосуються здійснення органом виконавчої влади визначених законом повноважень.
Адміністраторові Реєстру забороняється виключати судові рішення з Реєстру або вносити будь-які зміни до них, крім випадків, що пов'язані з необхідністю виправлення технічної помилки, допущеної під час внесення судового рішення до Реєстру чи ведення Реєстру.
Адміністратор Реєстру перед оприлюдненням тексту судового рішення для загального доступу опрацьовує в порядку черговості надходження текст електронної копії судового рішення з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу.
Літерне або цифрове позначення таких відомостей здійснюється окремо за кожною з таких відомостей із застосуванням кодифікатора, затвердженого держателем Реєстру.
Літерне або цифрове позначення відповідає літерному або цифровому позначенню певної відомості в усіх частинах судового рішення.
При цьому, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону №3262-IV, у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
До відомостей, зазначених у ч. 1 цієї статті, які не підлягають розголошенню, належать, зокрема, імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб.
Отже, адміністратор Реєстру перед оприлюдненням тексту судових рішень для загального доступу повинен опрацювати текст електронних копій судових рішень з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу, при цьому у випадку виявлення відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу (зокрема ім'я, по батькові, прізвище), замінити такі відомості літерними або цифровими позначеннями.
Як уже зазначено вище, відповідачем та третьою особою не заперечувався факт того, що при оприлюдненні тексту судових рішень для загального доступу в них не було замінено прізвище, ім'я та по батькові позивача літерними або цифровими позначеннями.
Водночас, третьою особою повідомлено, що знеособлення відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу в Реєстрі, здійснюється в першу чергу за допомогою засобів автоматизованого лінгвістичного аналізатору текстів (системою), а тому допущення вищезазначеного порушення сталося внаслідок некоректної роботи засобів автоматизованого лінгвістичного аналізатору текстів та пов'язано з тим, що прізвище ім'я по батькові позивача, яке розташоване після слова "Банк" сприймається системою в якості найменування установи банку (продовження назви банку), а в окремих випадках взагалі, як найменування підприємства, установи чи організації. У зв'язку з цим, системою в окремих судових рішеннях не виявлено та не знеособлено особисті дані ОСОБА_1 Така помилка є технічною та відбулася без наміру порушити особисті немайнові права, честь, гідність, ім'я та завдати шкоди діловій репутації позивача.
Поряд з цим, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що станом час розгляду даної справи вище вказані порушення усунуто, а саме замінено у текстах судових рішень прізвище, ім'я та по батькові позивача літерними та цифровими позначеннями.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, враховуючи те, що незаміна прізвища, ім'я та по батькові позивача літерними або цифровими позначеннями при оприлюдненні тексту судових рішень для загального доступу виникла у зв'язку із технічною помилкою, яку станом на час розгляду справи усунуто, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виключення із судових рішень відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а саме відомостей щодо прізвища, імені, по батькові ОСОБА_1, та як наслідок, про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: державне підприємство "Інформаційні судові системи", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.
Копії постанови направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин