про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2016 року справа № 823/1486/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Чиста Криниця» про стягнення штрафу, -
12.10.2016 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі-позивач) звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути із кредитної спілки «Чиста Криниця» (далі-відповідач) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”, код бюджетної класифікації за доходами 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності 106) штраф у сумі 3400 грн.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Так, частина 3 статті 106 цього Кодексу передбачає, зокрема, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
До поданого адміністративного позову від 05.10.2016 № 11/2-246 (вх. № 12508/16 від 12.10.2016 Черкаського окружного адміністративного суду) позивачем не додано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VIII від 25 грудня 2015 року установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.
Отже, за подання вказаного адміністративного позову майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1378 грн. (3400 грн. (ціна позову) х 1,5 % (ставка судового збору) = 1378 грн.).
У прохальній частині адміністративного позову позивач просить відстрочити йому сплату судового збору за подання вказаного позову майнового характеру до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку із обмеженим фінансуванням (відсутність коштів для сплати судового збору).
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до статті 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 132 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Із системного аналізу наведених положень випливає, відсутність фінансування саме по собі не створює виняткових обставин для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно положено ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 05.02.2016 №2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року по справі 2а-10730/10/1570.
Зазначена правова позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обмежене фінансування державної установи не може бути підставою для його відстрочення, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, без надання переваги суб'єкту владних повноважень.
Крім того, до матеріалів адміністративного позову позивачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій, з метою забезпечення відповідного фінансування для сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1. В задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Чиста Криниця» про стягнення штрафу - залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк до 14 листопада 2016 року для усунення вказаних вище недоліків.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Рідзель