Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
29 вересня 2016 р. Справа № 805/4/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О. при секретарі судового засідання - Белікові Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом м ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
за участю:
представника відповідача 1 - ОСОБА_3 (за довіреністю)
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №204 від 09.11.2015 року "Про визнання правочинів нікчемними" Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2 у частині визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 9 липня 2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. із призначенням платежу: “Внесення коштів на власний рахунок”;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа позивача, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладом в ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного суду України у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21, 22 ч. 1 , ч. 4, ч. 5 ст. 41 Конституції України (конституційності) Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23 лютого 2012 року № 4452-VI із змінами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року провадження у справі поновлено.
У судове засідання позивач або його представник та представник відповідача 2 не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, з дотриманням вимог статей 33-36 КАС України.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України судове засідання проведене за відсутністю позивача та представника відповідача 2.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
09 липня 2015 року між позивачем та ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” укладено договір банківського рахунку № 18440/П-1, згідно з яким позивачу відкрито рахунок у гривні № 26203001018440.
Позивачем згідно з квитанцією № 13165 від 09.07.2015 на його власний рахунок внесено грошові кошти у сумі 200 000 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 769 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку ПАТ “РАДИКАЛ БАНК”. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 № 203 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку” та призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою на ліквідацію.
23 листопада 2015 року після початку процедури ліквідації, позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про включення позивача до переліку вкладників, які мають на відшкодування коштів за вкладами у гарантованому розмірі за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вказана заява була отримана та зараєстрована відповідачем 1 23 листопада 2015 року за вхідним № 2794/15, однак за телефоном “гарячої лінії” Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було повідомлено, що позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у гарантованому розмірі за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку із визначенням нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний рахунок грошових коштів у сумі 200 000,00 грн., на підставі наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" ОСОБА_2 №204 від 09 листопада 2015 року.
Так, відповідно до п.1 наказу від 09 листопада 2015 року № 204 визнані такими, що є нікчемними відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” правочини (трансакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через каси Банку 09 липня 2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09 липня 2015 року за одним й тим самим часом проведення трансакцій в одній касі одним і тим же касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ “Радикал Банк”, згідно з додатком 1, який додається до цього наказу і є його невід'ємною частиною, в тому числі правочин (трансакція) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ “Радикал Банк” грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. з призначенням платежу “Внесення коштів на власний рахунок”.
У зв'язку з порушенням своїх прав позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу № 204 від 09 листопада 2015 року “Про визнання правочинів нікчемними” уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2 про визнання правочину (трансакції) нікчемним від 09.11.2015, зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа - позивача, яким необхідно здійснити виплати коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві “РАДИКАЛ БАНК” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів визначена в частинах першій та другій статті 17 КАС України, а саме: юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі “Zand v. Austria” у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Частиною третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон №2343-XII) передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Відповідно до статті 1 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III “Про банки і банківську діяльність” (далі - Закон №2121-III) цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційній і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
Пунктом шостим статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі - Закон №4452-VI) визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї доказів, ПАТ “РАДИКАЛ БАНК” знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі № 21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі № 21-286а16.
Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Повний текст ухвали складений та підписаний 30 вересня 2016 року.
Враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини, керуючись ч.2 ст.2, п.1 ч.1, ч.ч. 2-3 ст.157, ст.ст. 160, 165, 185, 186, ч.1 ст.244-2, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “РАДИКАЛ БАНК” ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення із даним позовом до Господарського суду Донецької області.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 29 вересня 2016 року в присутності представника відповідача.
Повний текст ухвали складається у відповідності до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голошивець І.О.