Справа № 405/6277/16-ц
Провадження №2-н/405/131/16
19 вересня 2016 року. Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали заяви КП «Теплоенергетик» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію,-
Заявник КП «Теплоенергетик» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3 907 грн. 06 коп., з якої 2 478 грн. 51 коп. - основний борг, 1 247 грн. 06 коп. - інфляційні витрати, 3% річних в сумі 181 грн. 49 коп., яка (теплова енергія) надавалась в квартиру АДРЕСА_1, при цьому, в заяві зазначено, що власником вказаної вище квартири є ОСОБА_1, та разом з нею в квартирі проживає ОСОБА_2.
У зв'язку з цим відзначається, що у разі, коли житлове приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасниками правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Участь інших осіб, які проживають у житловому приміщенні, у таких випадках, визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.96 ЦПК України, та лише за умови безспірності заявлених матеріально-правових вимог.
Судовий наказ може бути видано, у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України).
Відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України судя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Крім того, відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документі ввбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги, що заявником КП «Теплоенергетик» пред'явлено в наказному провадженні вимоги до двох боржників та стягнення з них в солідарному порядку заборгованості за спожиту теплову енергію, як з власника квартири і особи, яка лише проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому, за відомостями органу реєстрації місце проживання фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване у встановленому Законом порядку не значиться, фізична особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, кім.4 з 29.06.2016 року.ю на підставі чого з поданої заяви про видачу судового наказу та документів, доданих до заяви, вбачається спір про право, що, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України,є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Крім того, відзначається, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦПК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, при цьому, розглядаючи питання про стягнення з боржника заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2013 року по 01.07.2016 року включно в розмірі 2 478 грн. 51 коп., з якої станом на 01.01.2013 року вхідний борг на початок періоду становив 1 087 грн. 86 коп., в порядку наказного провадження боржник позбавляється можливості застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, вважаю, що в даному випадку вбачається наявність спору про право, що в порядку п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України є підставою для відмови КП «Теплоенергетик» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в такому випадку має право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.99 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст. ст. 95, 96, 97, 99, 100, 101 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити комунальному підприємству «Теплоенергетик» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п'яти днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова