61022, м. Харків, пр-т Науки, 5
05.10.2016 Справа № 905/2587/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовомПублічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 України»
до Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод»
простягнення 77 737,80 грн
за участю представників:
від позивачаОСОБА_2 - представник за довіреністю
від відповідачаОСОБА_3 - представник за довіреністю
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 України» до Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 97737,80 грн.
В судовому засіданні 05.10.2016 позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому у зв'язку зі сплатою відповідачем частини суми основної заборгованості у сумі 20000,00 грн, яку позивачем не враховано в позовній заяві, позивач зменшив позовні вимоги на 20000,00 грн та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 77737,80 грн. Також позивачем подано письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами, згідно з якими заборгованість відповідача становить 77737,80 грн та належним чином засвідчену копію акту звірки взаємних розрахунків між сторонами.
Судом прийнято вказану заяву до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються судом в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 05.10.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки ЖК №2502 від 11.01.2012 щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог, викладених з урахуванням клопотання позивача про зменшення позовних вимог, на суму 77737,80 грн не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області
11.01.2012 між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 України» (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Старокраматорський машинобудівний завод» (покупець, відповідач) підписано договір поставки ЖК №2502 (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язався протягом строку дії даного Договору поставити продукцію, вказану в Специфікації (п. 1.2 даного Договору) та заявках покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (п.1.1 Договору).
Сторонами підписані та скріплені печатками Додаткові угоди №3 від 21.07.2014, №4 від 25.09.2014, №5 від 29.12.2014, №6 від 19.01.2015, №7 від 19.01.2015, №8 від 23.03.2015, №9 від 08.06.2015 та від 01.03.2016, якими сторонами були внесені зміни та доповнення до договору та неодноразово змінено п. 1.2 Договору - Специфікацію продукції.
Згідно з п. 7.1 Договору в редакції Додаткової угоди №5 від 29.12.2014 даний Договір діє з моменту двостороннього підписання і скріплення печатками сторін протягом 36 місяців і продовжується автоматично кожні дванадцять місяців до дати закінчення договору не було отримано письмового повідомлення від однієї зі сторін про намір припинити дію договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість партії продукції визначається по ціні продукції і вартості доставки, вказаних у специфікації (п. 1.2).
Згідно з п. 3.3 Договору загальна сума даного договору складає 1440000,00 (один мільйон чотириста сорок чотири) грн без ПДВ.
На виконання умов Договору у період з 15.02.2016 по 08.03.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 114347,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №000511657 від 15.02.2016 на суму 22450,80грн, №000512380 від 22.02.2016 на суму 22064,40 грн, №00051457 від 01.03.2016 на суму 49180,80 грн, №000514393 від 08.03.2016 на суму 20651,40 грн.
Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених накладних та довіреностями відповідача на отримання товару від позивача.
Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача за Договором не надано.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 21.07.2014 оплата продукції і вартості доставки здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки на підставі виставленого постачальником рахунку. Протягом строку, вказаного в даному пункті, покупець має право здійснити замовлення не більше двох поставок.
Згідно з п. 3.8. Договору у випадку, якщо покупець має заборгованість перед постачальником, то при здійснені платежу без зазначення номеру рахунку в платежі такий платіж вважається погашенням заборгованості. У випадку, якщо покупець має декілька заборгованостей, то здійснена оплата без зазначення номеру рахунку вважається погашенням найбільш давньої заборгованості покупця перед постачальником.
Таким чином, товар отриманий за видатковою накладною №000511657 від 15.02.2016 відповідач зобов'язаний був оплатити до 29.02.2016, за видатковою накладною №000512380 від 22.02.2016 - до 07.03.2016, за видатковою накладною №00051457 від 01.03.2016 - до 15.03.2016, за видатковою накладною №000514393 від 08.03.2016 - до 22.03.2016.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме у період з 15.02.2016 по 08.03.2016 згідно вищезазначених видаткових накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 114347,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повної та своєчасної оплати отриманого товару виконав неналежним чином та не у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 77737,80 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за договором №2502 від 11.01.2012 за період з 01.01.2014 по 19.09.2016, підписаний директорами сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 77737,80 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Проти позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог не заперечив.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у розмірі 77737,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, при поданні позову позивачем за платіжним дорученням №811 від 28.11.2016 сплачено 1466,07 грн судового збору за розгляд позовних вимог про стягнення 97737,80 грн.
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача всього 77737,80 грн. Вказана заява прийнята судом.
У зв'язку зі зменшенням позивачем позовних вимог, судовий збір у розмірі 88,07 грн буде повернуто ухвалою суду позивачу за його клопотанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2, ідентифікаційний код 05763642) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 України» (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Киснева, 1, ідентифікаційний код 05761850) заборгованість у розмірі 77737 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять сім) грн 80 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 10.10.2016
Суддя М.В. Сажнева