26 квітня 2007 р.
№ 17/31
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:
К.В.Грейц -головуючого,
С.В.Бакуліної,
О.І.Глос,
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ Торговий Дім “Континіум-Галичина»
на постанову
від 08.11.2006
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Кіровоградської області № 17/31
за позовом
ТОВ Торговий Дім “Континіум-Галичина»
до
СП ТОВ “Промагроінвест»
про
стягнення 18848,43 грн.
за участю представників:
- позивача
Войтовича В.А.
- відповідача
Каліча В.М.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2006 у справі №17/31 (суддя Таран С.В.) в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина» до Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Промагроінвест» про стягнення 16909 грн. збитків за договором схову № 821 від 02.08.2004, 1674,96 грн. пені, 639,82 грн. інфляційних та 264,47 грн. річних відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що на день розгляду спору відповідачем виконано умови договору схову і бензин марки А-80 повернено позивачеві в повному обсязі.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Головка В.Г., суддів Лисенко О.М., Чохи Л.В.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою позивача - ТОВ Торговий дім “Континіум-Галичина», постановою від 08.11.2006 рішення у справі частково скасувала, частково задовольнивши позов і стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагроінвест» на користь позивача пеню в сумі 199,46 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1,24 грн., в решті рішення суду залишене без змін.
Крім того, зазначеною постановою з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промагроінвест» стягнуто витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 91,28 грн.
Постанова мотивована тим, що загальна кількість бензину А-80, яка була повернута позивачеві зі зберігання, складає (385461+4859) 390320 кг, що значно перевищує фактичний залишок бензину, погоджений сторонами станом на 01.07.2005, однак, судом першої інстанції не дана належна оцінка доводам позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення зі схову майна, передбаченої пунктом 8.5 договору за порушення відповідачем своїх зобов'язань по поверненню майна на першу вимогу позивача, яку було заявлено 22.08.2005, натомість відповідач 23.09.2005 повернув зі схову бензин А-80 в кількості 2338 кг і 26.09.2005 - в кількості 1007 кг, тобто, з перевищенням 5-денного терміну повернення майна зі схову, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягнення пеня за період з 31.08.2005 по 26.09.2005 в сумі 199,46 грн.
ТОВ Торговий Дім “Континіум-Галичина» з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його переконанням, судами попередніх інстанцій дана неналежна оцінка доказам у справі, а саме накладним, які на думку скаржника не підтверджують отримання ним майна зі схову. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно розподілив витрати по сплаті державного мита між сторонами у справі, оскільки за розгляд поданої ним апеляційної скарги стягнено з нього ж державне мито на користь відповідача, який його не сплачував.
Склад колегії суддів, якою згідно ухвали від 13.04.2007 прийнята до провадження касаційна скарга у справі, змінено розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.04.2007 № 02-12.2/449.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 02.08.2004 між сторонами за справою укладено договір схову № 821 строком на один рік, за умовами якого відповідач зобов'язується зберігати нафтопродукти, передані йому позивачем та повернути це майно в цілості на умовах, визначених договором.
Згідно пункту 5.1 договору схову № 821 від 02.08.2004 відповідач зобов'язаний повернутим майно зі схову на першу вимогу позивача, протягом 5 календарних днів після пред'явлення такої вимоги, а у випадку неможливості повернення майна в натурі, охоронець зобов'язаний відшкодувати його остаточну вартість, виходячи з рівня середньої роздрібної ціни на нафтопродукти, але не нижче оціночної вартості майна, про цьому, охоронець зобов'язується сплатити вартість неповерненого майна протягом 5 банківських днів з моменту пред'явлення позивачем вимоги.
Відповідно до пункту 8.5 договору у випадку порушення охоронцем своїх зобов'язань по поверненню майна на першу вимогу, останній сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розраховану від остаточної вартості неповернутого зі схову майна, за кожен день затримки повернення за весь період прострочення виконання зобов'язання.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов договору позивачем протягом дії договору було передано відповідачеві на зберігання бензин марки А-80 в кількості 1256253 кг за ціною 4600 грн. за 1 тону.
Станом на 01.07.2005 у відповідача на зберіганні лишилося 389137 кг бензину марки А-80, що підтверджується сумісним документом від 30.06.2005.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 22.08.2005 звернувся з вимогою про повернення майна зі схову, кількість якого за розрахунком позивача становить 3675 кг, або відшкодування його вартості, в уточненій позивачем сумі 16905 грн. Після отримання 25.08.2005 цієї вимоги відповідач 23.09.2005 повернув зі схову бензин А-80 в кількості 2338 кг і 26.09.2005 в кількості 1007 кг, тобто з простроченням встановленого пунктом 8.5 договору 5-денного терміну.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за період, який перевищує 5-денний термін повернення майна зі схову, а саме з 31.08.2005 по 26.09.2005, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в сумі 199,46 грн.
З таким висновком погодились і сторони у справі, адже, постанова суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржується.
Однак, позивач заперечує отримання зі схову бензину в кількості 4859 кг за наданими відповідачем товарно -транспортними накладними від 6 та 7 липня 2005 року, які не були враховані позивачем при пред'явлені позову.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанції дана повна, належна та обґрунтована оцінка всім наявним в матеріалах справи доказам, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника про невідповідність зазначених товарно-транспортних накладних і неотримання за ними бензину не може бути прийнята до уваги, адже, перевірка доказів, яким дана оцінка під час розгляду справи, за приписами ст. 1117 ГПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції тієї обставини, що отримання бензину за представленими відповідачем накладними посвідчено трикутною печаткою ТОВ “Континіум-Укр-Ресурс», яке не має відношення до правовідносин сторін за справою, за вказаних процесуальних обмежень не може бути прийняте до уваги колегії суддів, однак, таке посилання є хибним, адже, з наданих самим позивачем накладних на отримання бензину зі схову, принаймні 12 з них містять таку ж печатку ТОВ “Континіум-Укр-Ресурс» (а. с. 40, 42-52 т. 1).
Щодо залишення рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, касаційна скарга не містить жодних посилань на порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Отже, підстав для скасування або зміни судових актів у справі в частині відмови позивачеві у задоволенні його позовних вимог колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції спірною постановою стягнув з ТОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина» на користь ТОВ “Промагроінвест» витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 91,28 грн., зазначивши, що судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідач - СП ТОВ “Промагроінвест» - ніяких вимог ні в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції не заявляв, апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не подавав, витрат по оплаті державного мита не поніс, а апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подавалась позивачем - ТОВ “Торговий Дім “Континіум-Галичина», і відповідно, сплата державного мита здійснювалась саме ним.
Таким чином, колегія суддів констатує, що в частині стягнення з ТОВ “Торговий Дім “Континіум-Галичина» на користь СП ТОВ “Промагроінвест» витрат по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 91,28 грн., суд апеляційної інстанції внаслідок помилки припустився неправильного застосування ст. 49 ГПК України, отже, в цій частині постанова підлягає скасуванню, а касаційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 у справі господарського суду Кіровоградської області № 17/31 скасувати в частині стягнення з ТОВ “Торговий Дім “Континіум-Галичина» 91,28 грн. судових витрат.
В іншій частині постанову у цій справі залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ “Торговий Дім “Континіум-Галичина» задовольнити частково.
Головуючий К.Грейц
Судді С.Бакуліна
О.Глос