755/12689/16-п
"30" вересня 2016 р.30" вересня 2016 р. 30 вересня 2016 року суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали справи, який надійшов з Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: м. Києва, непрацюючої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КпАП України,-
ОСОБА_1, 27 липня 2016 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, знаходячись по вулиці Курнатовського, 32/2, в місті Києві, в громадському місці, висловлювалася нецензурною лайкою та чіплялась до громадян, вела себе зухвало, не виконала законну вимогу працівника поліції щодо надання документів для встановлення особи.
В судове засідання ОСОБА_1 вдруге не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини не явки суд не повідомила. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення, рапорти, пояснення, приходить до наступного.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 173 КпАП України передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Статтею 185 КпАП України передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння кидалась під колеса транспортних засобів.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство поєднано зі злісною непокорою законним вимогам працівників поліції, тобто адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 173, 185 КпАП України.
Відповідно до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, згідно ст. 40? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40?, 173, 185, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
-за ст. 173 КпАП України - у виді штрафу на користь держави в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 119 /сто дев'ятнадцять/ гривень;
-за ст.185 КпАП України - у виді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 170 /сто сімдесят/ гривень.
На підставі ч.2 ст.36 КпАП України накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 170 /сто сімдесят/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 275 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: