06 жовтня 2016 р.Справа № 820/11370/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/11370/15
за позовом ОСОБА_3 спілки "Фінансової підтримки"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо"
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮНІОН ОСОБА_1" ОСОБА_4, Ліквідатора (Уповноваженої особи ФГВФО) ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮНІОН ОСОБА_1" ОСОБА_2 щодо невиконання платіжних доручень №1, №2, №3 від 09 листопада 2015 р. ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" в рахунок погашення його заборгованості та товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Фоліо" за договором про відкриття кредитної лінії №11/02-15 від 17.02.2015 р., договором про відкриття кредитної лінії №57/10-14 від 17.10.2014 р., договором про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17.10.2014 р.;
- вважати припиненими зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Фоліо" за договором про відкриття кредитної лінії №11/02-15 від 17.02.2015 р., договором про відкриття кредитної лінії № 57/10-14 від 17.10.2014 р., договором про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17.10.2014 р. та зобов'язання ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" за договорами поруки №11/02-15-П-івід 24 вересня 2015 року, № 57/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року, №58/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_3 спілки "Фінансової підтримки" - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" ОСОБА_2 щодо не здійснення заходів на погашення боргу ТОВ "Видавництво "Фоліо" перед ПАТ "Юніон стандарт ОСОБА_1" за кредитними договорами №11/02-15 від 17.02.2015 р., №57/10-14 від 17.10.2014 р. та договором про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17.10.201 р. за рахунок депозитних коштів поручителя ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" на підставі платіжних доручень №1, №2 та №3 від 09 листопада 2015 р., надані ОСОБА_3 спілкою "Фінансова підтримка" на загальну суму 1 513 767,60 грн.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" ОСОБА_2 вчинити дії щодо погашення боргу ТОВ "Видавництво "Фоліо" перед ПАТ "Юніон стандарт ОСОБА_1" за кредитними договорами №11/02-15 від 17.02.2015 р., №57/10-14 від 17.10.2014 р. та договором про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17.10.2014 р. за рахунок депозитних коштів поручителя ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" на підставі платіжних доручень №1, №2 та №3 від 09 листопада 2015р., надані ОСОБА_3 спілкою "Фінансова підтримка" на загальну суму 1 513 767,60 грн.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.
Щодо позовних вимог: вважати припиненими зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Фоліо" за договором про відкриття кредитної лінії №11/02-15 від 17.02.2015 р., договором про відкриття кредитної лінії №57/10-14 від 17.10.2014 р., договором про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17.10.2014 р. та зобов'язання ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" за договорами поруки №11/02-15-П-1 від 24 вересня 2015 року, №57/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року, №58/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року - закрито провадження в адміністративній справі.
Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" (61058, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 33205863) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 06.10.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи і зібрані по справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між Публічним акціонерним товариством "ЮНЮН ОСОБА_1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Фоліо" (позичальник) були укладені кредитні договори:
- договір про відкриття кредитної лінії №11/02-15 від 17 лютого 2015 року, відповідно до умов якого було надано кредит з лімітом 1 000 000,00 грн. строком до 16 лютого 2016 року, з графіком погашення (наразі діє в новій редакції згідно із договором про внесення змін та доповнень № 1 від 05 серпня 2015 р.);
- договір про відкриття кредитної лінії №57/10-14 від 17 жовтня 2014 р., відповідно до якого було надано кредит у розмірі 750 000,00 грн. строком по 16 жовтня 2015 року; з графіком погашення (наразі діє в новій редакції згідно з Договором про внесення змін та доповнень №1 від 05 серпня 2015 р.);
- договір про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17 жовтня 2014 року, відповідно до якого було встановлено ліміт овердрафту у розмірі 250 000,00 грн.
Також, ОСОБА_3 спілка "Фінансова підтримка" є поручителем за ТОВ "Видавництво "Фоліо" перед ПАТ "ЮСБ БАНК", згідно з договорами поруки: №11/02-15-П-1 від 24 вересня 2015 року, №57/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року, №58/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року
Водночас, згідно з договором №30.00.003776 банківського вкладу "Standart VIP" (строковий для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) від 05 серпня 2015 року ОСОБА_3 спілка "Фінансова підтримка" має в ПАТ "ЮСБ БАНК" вклад у розмірі 2 000 000,00 грн. Строк повернення вкладу настав 05 жовтня 2015 року.
При судовому розгляді встановлено, що 05.10.2015 р. на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 р. № 665/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮНЮН ОСОБА_1" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.102015 р. № 182 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЮНЮН ОСОБА_1" запроваджено Тимчасову адміністрацію на три місяці з 03.10.2015 р. до 02.01.2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ЮСБ БАНК" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на три місяці з 03 жовтня 2015 року по 02 січня 2016 року.
Враховуючи, що 05.10.2015 р. закінчився строк договору № 30.00.003776 банківського вкладу "Standart VIP" (строковий для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) від 05.08.2015 р. у сумі 2 000 000,00 грн., укладений ОСОБА_3 спілкою "Фінансова підтримка" з ПАТ "ЮСБ БАНК" та ту обставину, що 05 жовтня 2015 р. настав строк сплати позичальником чергового платежу за кредитним договором 1.1 та 6 жовтня 2015 року настав строк повернення кредитів за кредитним договором 2 та кредитним договором 3 та оскільки ТОВ "Видавництво "Фоліо" не має фінансово можливості здійснити погашення, то ОСОБА_3 спілка "Фінансова підтримка", як поручитель, направила до Уповноваженої особи ОСОБА_4В, розпорядження вих. №425 від 15.10.2015 р. та вих. №461 і №462 від 20.10.2015 р. щодо здійснення списання з рахунку ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" сум заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами станом на зазначені дати, що залишилось без виконання та без відповіді.
Так, 27 жовтня 2015 року Тимчасова адміністрація ПАТ "ЮСБ БАНК" направила до ТОВ "Видавництво "Фоліо" листи:
- вих. №75 з вимогою терміново сплатити заборгованість за кредитним договором 1 у сумі 523 157,01 грн.;
вих. №72 з вимогою терміново сплатити заборгованість за кредитним договором 2 у сумі 773 941,19 грн.;
- вих. №74 з вимогою терміново сплатити заборгованість за кредитним договором 3 у сумі 221 669,40 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ "Видавництво "Фоліо" перед ПАТ "ЮСБ" за кредитними договорами склала 1 518 767,60 грн.
Окрім того, ОСОБА_3 спілка "Фінансова підтримка" направила до Уповноваженої особи ОСОБА_4 платіжні доручення про здійснення перерахування з її рахунку за реквізитами, зазначеними у листі ПАТ "ЮСБ БАНК" до ТОВ "Видавництва Фоліо" та у сумах, зазначених у цих листах:
- платіжне доручення №2 від 09.11.2015 р. на суму 523 157,01 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором 1;
- платіжне доручення №1 від 09.11.2015 р. на суму 773 941,19 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором 2;
- платіжне доручення №3 від 09.11.2015 р. на суму 221 669,40 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором 3.
Також, цим же поштовим відправленням до Уповноваженої особи ОСОБА_4 позивачем надіслані розпорядження щодо здійснення списання з рахунку (вих. №505, 506 та 507), де вона вмотивувала свій намір здійснити погашення боргу за кредитними договорами, що також залишилось без уваги.
Також, суд звертає увагу, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 р. № 939 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.12.2015 р. № 241 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" та делегування повноважень ліквідатора банку" з 28.12.2015 р. розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" та призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1", а від так, дана особа є належним відповідачем у спірних правовідносинах.
Позивач, не погоджуючись із вказаними діями, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач 1 не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів зазначає, що спір у даній справі фактично виник у зв'язку зі здійсненням процедури ліквідації (банкрутства) банку.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частин 1, 3 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
В пункті 6 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
При цьому абзацом другим частини другої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верхового Суду України, яка викладена в постанові від 15.06.2016 р. по справі №826/20410/14.
В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі “Zand v. Austria” від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з {… питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів {…. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Щодо закриття провадження в частині позовних вимог: вважати припиненими зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Фоліо" за договором про відкриття кредитної лінії №11/02-15 від 17.02.2015 р., договором про відкриття кредитної лінії №57/10-14 від 17.10.2014 р., договором про надання кредиту у формі овердрафту №58/10-14 від 17.10.2014 р. та зобов'язання ОСОБА_3 спілки "Фінансова підтримка" за договорами поруки №11/02-15-П-1 від 24 вересня 2015 року, №57/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року, №58/10-14-П-2 від 24 вересня 2015 року, колегія судів погоджується з таким висновком та зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив що дані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового скасування постанови суду першої інстанції із ухваленням рішення про закриття провадження у справі, та одночасно роз'яснює позивачеві право звернутись із позовом до суду в порядку господарського судочинства.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон стандарт ОСОБА_1" ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/11370/15 в частині закриття провадження по справі залишити без змін.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. по справі № 820/11370/15 скасувати та в цій частині закрити провадження .
Роз'яснити сторонам, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_5
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 11.10.2016 р.