"10" жовтня 2016 р. Справа № 917/494/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І. В., суддя Фоміна В. О.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №14-94 від 18.04.2014р.),
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2570 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.08.16р. у справі № 917/494/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,
до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз", м.Кременчук,
про стягнення грошових коштів,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 108 615 673,09 грн. боргу, 47 496 681,47 грн. пені, 10 817 412,23 грн. 3% річних, 135 849 244,17 грн. інфляційних нарахувань, 73080,00 грн. судового збору. Відмовлено в частині стягнення 11874171 грн. пені. В іншій частині - провадження у справі припинено.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Киричук О.А., суддя Тимощенко О.М., суддя Паламарчук В.В.) заяву ПАТ "Полтаваобенерго" про розстрочку виконання рішення по справі №917/494/15 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення суду на 30 місяців рівними частинами, з дня винесення ухвали, а саме по 5991783,78 грн. щомісяця. Іншу частину вимог заяви про розстрочку виконання рішення по справі №917/494/15 залишено без задоволення.
Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення по справі відмовити у повному обсязі.
Скарга обґрунтована тим, що питання відсутності коштів та майна, на яке можливо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, судом не досліджено. Фактично суд обмежився виключно доводами відповідача, викладеними у його заяві про розстрочку виконання рішення суду.
10.10.2016р. до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №10169), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Також, 10.10.2016р. до суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №10177) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім у даному судовому засідання його представників.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити враховуючи законодавчо встановлені обмежені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
В березні 2015р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПАТ "Полтаваобленерго" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 119 502 826,56 грн. основного боргу, 59 370 852,47 грн. пені, 3% річних у розмірі 10 817 412,23 та 135 849 244,17 грн. інфляційних нарахувань.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 108 615 673,09 грн. боргу, 47 496 681,47 грн. пені, 10 817 412,23 грн. 3% річних, 135 849 244,17 грн. інфляційних нарахувань, 73080,00 грн. судового збору. В частині стягнення 11874171 грн. пені відмовлено. В іншій частині провадження у справі припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 року змінено в частині суми стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 878 600,30 грн. пені, 5 141 781,63 грн. 3% річних, 63 044 378,40 інфляційних нарахувань. Відмовлено в частині стягнення 25 907 403, 20 грн. пені. В іншій частині рішення залишено без змін.
11.07.2016р. на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. видано відповідний наказ.
18.08.2016р. до суду від відповідача надійшла заява (вх. №10289) про розстрочку виконання рішення, в якій відповідач просив розстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/494/15 на 60 місяців рівними частинами, з дня винесення ухвали. Зупинити виконання рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/494/15.
25.08.2016р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, виходячи із вищенаведеного, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають своєчасне виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, заява про надання розстрочки виконання рішення суду мотивована тяжким фінансовим станом підприємства, неможливістю одночасно повно виконати рішення. Як зазначає відповідач, філія ПАТ "Полтаваобленерго" Кременчуцька ТЕЦ займається виробленням теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води мешканцям міста Кременчука та юридичним особам. Рівень тарифів на опалення та постачання гарячої води населенню та релігійним організаціям не покриває затрати товариства на виробництво теплової енергії. Внаслідок цього діяльність товариства щодо виробництва теплової енергії є збитковою, що, в свою чергу, не дає можливості ПАТ "Полтаваобленерго" своєчасно розраховуватися з кредиторами за відповідними господарськими зобов'язаннями, в тому числі із позивачем.
Як зазначив відповідач, станом на день подання даної заяви підприємством сплачено 4 157 059,04 грн. в рахунок погашення основного боргу, що підтверджує його намір виконувати рішення суду та вказує на доцільність застосування розстрочки виконання рішення господарського суду, як одного із різновидів забезпечення його виконання.
Діяльність товариства щодо виробництва теплової енергії є збитковою, оскільки рівень тарифів на опалення та постачання гарячої води не в повній мірі покриває затрати товариства на виробництво теплової енергії, що підтверджується звітами про фінансові результати та виконання кошторису витрат з ліцензованих видів діяльності за 12 місяців 2012 року, 12 місяців 2013 року, 12 місяців 2014 року, за 12 місяців 2015 року та 1-е півріччя 2016р. Про збитковість діяльності товариства щодо виробництва теплової енергії також свідчить звіт про фінансові результати та виконання кошторису витрат з ліцензованих видів діяльності за 12 місяців 2014 року, який подавало ПАТ “Полтаваобленерго” до Національної комісії регулювання електроенергетики України за “Форма 6 - НКРЕ- енергопостачання (квартальна)”.
Крім того, філія ПАТ “Полтаваобленерго” Кременчуцька ТЕЦ виробляє електричну енергію, весь обсяг якої продається Державному підприємству “Енергоринок” згідно договору №5316/01/481 від 24.02.2009 року. ДП “Енергоринок” утворене державою в особі Кабінету Міністрів України і є стороною договору між членами Оптового ринку електричної енергії України. ДП “Енергоринок” відповідно до умов договору між Членами Оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 року забезпечує продаж всієї електричної енергії постачальникам електричної енергії з метою задоволення попиту на споживання електричної енергії. Оптовий ринок електричної енергії - це система виробничих, фінансових, економічних та юридичних стосунків між суб'єктами підприємницької діяльності, що підписали договір між Членами Оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 року, отримали від НКРЕ України відповідні ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії.
ДП “Енергоринок” не своєчасно розраховується за куповану електричну енергію з ПАТ “Полтаваобленерго”, тому має значну непогашену заборгованість. Даний факт підтверджується актами звірки взаємних розрахунків між ПАТ “Полтаваобленерго” та ДП “Енергоринок” за 2010-2015 роки, а саме: акти звірки взаємних розрахунків ДП “Енергоринок” ПАТ “Полтаваобленерго” станом на 01.01.2010 року, де ДП “Енергоринок має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 12 300 878,80 грн.; станом на 01.01.2011 року, де ДП “Енергоринок" має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 16 254 814,63 грн.; станом на 01.01.2012 року, де ДП “Енергоринок” має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 56 091 662,29 грн.; станом на 01.01.2013 року, де ДП “Енергоринок” має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 74 365 167,04 грн.; станом на 01.08.2014 року, де ДП “Енергоринок” має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 134 025 567,87 грн.; станом на 01.01.2015 року, де ДП “Енергоринок” має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 216 602 495,87 грн., станом на 01.05.2016 року, де ДП “Енергоринок” має борг перед ПАТ “Полтаваобленерго” 341 185036,47 грн.
Визначена у судовому рішенні по даній справі заборгованість включена сторонами до договору про організацію взаєморозрахунків.
Колегія суддів зазначає, що в основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
В зв'язку з тим, що розстрочка виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Позивач, заперечуючи проти заяви відповідача, посилався, зокрема, на те, що надаючи розстрочку виконання рішення суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє відповідачу в подальшому порушувати свої зобов'язання, оскільки надана розстрочка виконання рішення суду по даній справі призведе до істотного порушення майнових інтересів позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну та розміру виконання зобов'язань відповідачем у спірних правовідносинах.
Однак, враховуючи перебування підприємства боржника у скрутному фінансовому стані, специфічний вид діяльності відповідача - вироблення електричної та теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, необхідність врахування інтересів громади, зокрема міста Кременчука, та області, фізичних та юридичних осіб, боржником проводяться заходи з погашення боргу, добровільно сплачено частину основного боргу; наміри сторін провести розрахунки за договором про проведення взаєморозрахунків, з метою недопущення негативних соціальних та інших наслідків внаслідок зупинки діяльності боржника, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач на даний час є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем з незалежної від нього волі, дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому наявні виняткові обставини для розстрочення виконання рішення суду. В зв'язку з чим, з урахуванням заперечень позивача, судом першої інстанції правомірно задоволено заяву відповідача частково - на 30 місяців рівними частинами, з дня винесення ухвали, а саме по 5 991 783,78 грн. щомісяця.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.08.16р. у справі № 917/494/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.08.16р. у справі № 917/494/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 12.10.2016р.
Головуючий суддя Білоусова Я.О.
Суддя Тарасова І. В.
Суддя Фоміна В. О.