06 жовтня 2016 року справа № 823/3772/15
м. Черкаси
17 год. 01 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Каліновської А.В.,
при секретарі - Баклаженко Н.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів та третьої особи - Медведєвої Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, про визнання незаконним та скасування наказу, -
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати незаконними дії начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича щодо застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича №115/ОС від 20.08.2015 про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_1.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
05 вересня 2016 року справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та за результатами проведення автоматичного розподілу, справа призначена судді Каліновській А.В.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним наказом позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за не оскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі №925/334/14, однак позивач зазначає, що жодних порушень трудової дисципліни, неналежного виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень не допускав, оскільки за відсутності забезпечення сплати судового збору, міг лише зазначити про це в апеляційній скарзі та у зв'язку з тим, що в апеляційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 не переглянуто, він в силу вимог Господарського процесуального кодексу України позбавлений був можливості його оскаржити в касаційному порядку. Крім того, на думку позивача, відповідачем порушено строк притягнення його до відповідальності, який визначений ст. 148 Кодексу законів про працю України. Також позивач наголосив, що за наслідком виявлення факту порушенням ним своїх службових обов'язків начальником ГУ ДКС України у Черкаській області не було призначено службове розслідування, чим порушено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 13 червня 2000 року № 950.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав, викладених вище.
Представник відповідачів позив не визнав, проти заявленого адміністративного позову заперечив та надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що дисциплінарний проступок позивача має триваючий характер (право апеляційного оскарження судових рішень органами державної влади обмежене річним строком відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України), тому відповідачем на його думку не порушено строк притягнення позивача до відповідальності, який визначений ст. 148 Кодексу законів про працю України. Крім того, допущені позивачем порушення, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, були виявлені за результатами перевірки, проведеної Державною казначейською службою України, про що виданий відповідний наказ від 23.07.2015 №211 з імперативним розпорядженням на адресу начальника ГУ ДКСУ в Черкаській області Никапоненка С.М. щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Зазначений наказ виконаний у повному обсязі, в межах місячного терміну, встановленого ч.1 ст.148 КЗпП України, шляхом винесення оскаржуваного у даній справі наказу від 20.08.2015 №115/ОС. Крім того, представник відповідачів зазначив, що до позивача застосовані заходи дисциплінарного впливу, а не дисциплінарне стягнення, тому до спірних правовідносин не застосовуються положення ст. 148 Кодексу законів про працю України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає, що у позові слід відмовити з підстав зазначених представником відповідачів.
Заслухавши пояснення та доводи позивача, представника відповідачів та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.
ОСОБА_5 з 14.05.2013 призначений на посаду головного спеціаліста юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на підставі наказу №66/ос від 14.05.2013 та 03.06.2014 призначений на посаду начальника юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на підставі наказу №79/ос від 03.06.2014.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі №925/334/14 стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь приватного підприємства «Промелектробуд-2000» 500265 грн. 60 коп. боргу та 10005 грн. 31 коп. судового збору, яке мотивовано тим, що Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, не підписавши акти виконаних робіт, не розрахувалось з приватним підприємством "Промелектробуд-2000" за договором підряду №212/68 від 07.12.2012 за виконані роботи з комплексної реконструкції приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 7.
ОСОБА_5 як представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подав 07.04.2014 апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на вказане рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014, в якій вказав, що Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області звільнено від сплати судового збору в силу положень п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2014 апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто скаржнику. Згідно відомостей, які містяться в наведеній ухвалі суду, підставою її прийняття є неподання апелянтом доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками приватному підприємству "Промелектробуд-2000", а також неподання платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Наказом Державної казначейської служби України №211 від 23.07.2015 «Про результати розгляду матеріалів про стягнення коштів» зобов'язано начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області за порушення пункту 8 статті 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, а саме: не оскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі 925/334/14, притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника юридичного відділу ОСОБА_1
З урахуванням наданих позивачем пояснень від 18.08.2015, а також наведеного наказу №211 від 23.07.2015, наказом начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка С.М. №115/ОС від 20.08.2015 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Статтею 10 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (стаття 11 Закону України «Про державну службу») (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Враховуючи наведене, при наданні оцінки щодо правомірності накладення на позивача оскаржуваного дисциплінарного стягнення слід виходити із загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП України, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення, як догана та звільнення.
Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернуто увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП України і інших актів законодавства України та пунктом 22 вказаної постанови визначено, зокрема, «…що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…».
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що при вирішенні спору по суті слід з'ясувати безпосереднє дотримання власником або уповноваженим ним органом строк застосування дисциплінарного стягнення та строк його накладення.
Судом встановлено, що місячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем пропущено, оскільки лист відповідача №15-06/174-4914 до Державної казначейської служби України щодо виділення додаткових кошторисних призначень за програмою 3504010 за КЕКВ3142 та КЕКВ2800 на загальну суму 510270 грн. для покриття боргу та судових витрат згідно наказу господарського суду Черкаської області у справі №925/334/14 - був підписаний 17.06.2015, а відтак, сплинув місячний строк з дня виявлення проступку для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, який необхідно відраховувати саме із 17.06.2015, в той час, як оскаржуваний наказ прийнятий 20.08.2015.
Посилання представника відповідачів та третьої особи на ту обставину, що до позивача застосовані заходи дисциплінарного впливу, а не дисциплінарне стягнення, тому до спірних правовідносин не застосовуються строки, визначені положенням ст. 148 Кодексу законів про працю України - не береться судом до уваги, з огляду на наступне.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, у відповідності до ст. 147 КЗпП України дисциплінарний вплив, зокрема, попередження про неповну службову відповідність є тим самим іншим видом дисциплінарного стягнення.
Пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок №950), стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного наказу слугував факт не оскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі №925/334/14, що призвело до значної матеріальної шкоди Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області у розмірі 500265 грн. 60 коп., тому помилковим є посилання представника відповідачів та третьої особи щодо нерозповсюдження вимог вказаного Порядку №950 на спірні правовідносини.
Таким чином, в порушення вищевикладеного, начальником ГУ ДКС України у Черкаській області за наслідком виявлення факту порушенням позивачем своїх службових обов'язків, що призвело до заподіяння значної матеріальної шкоди державі - не було призначено службове розслідування, чим порушено вимоги Порядку №950.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, представник відповідачів не довів правомірність оскаржуваного наказу, натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Керуючись ст. 14, 86, 94, 159-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича щодо застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича від 20.08.2015 №115/ОС про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Каліновська
Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2016 року.