Справа: № 703/2578/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гудзюк І.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
12 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу Смілянського об"єднаного УПФУ Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Смілянського об"єднаного УПФУ Черкаської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Смілянського об"єднаного УПФУ Черкаської області, в якому просить: визнати неправомірними дій відповідача з приводу відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 80% місячного заробітку, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії із зазначених вище підстав, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку, починаючи із 01 липня 2016 року.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року - позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Смілянському об"єднаному УПФУ Черкаської області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % суми заробітної плати.
29.06.2016 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії на умовах її призначення згідно постанови КМУ від 09 грудня 2015 року №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці управління праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації від 29 червня 2016 року № 1811/03 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, відповідно до закону №3723-ХII із збереженням відсотку нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 80%.
Листом від 11.07.2016 року №88/Г-10 Смілянського об"єднаного УПФУ Черкаської області відмовлено в задоволені заяви. Відповідач мотивує тим, що з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу»..
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Смілянське об"єднане УПФУ Черкаської області не мало правових підстав для відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті визначаються Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон №3723-XII).
Так, статтею 37 Закону №3723-XII урегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено в іншій редакції, при цьому встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865 від 31.05.2000 року (далі - Порядок №865).
Згідно п. 4 Постанови №865 (у редакції від 25.03.2014), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.
Відповідно до п. 5 Постанови №865 (у редакції від 25.03.2014), перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Таким чином, Постановою № 865 на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії, на підставі довідки Фонду Департаменту фінансів Черкаської облдержадміністрації від 22.06.2016 року №34, є протиправними.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вперше із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_3 звернулася 29.06.2016 року.
Відповідно частини четвертої ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивачу з саме з 01.07.2016 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії, тому позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу
Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Смілянського об"єднаного УПФУ Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.С. Мамчур
Судді І.Л. Желтобрюх
В.В. Файдюк
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Файдюк В.В.