Ухвала від 11.10.2016 по справі 826/25112/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25112/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі: Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О. про визнання договору банківського вкладу «Стандарт» НОМЕР_1 від 28.05.2015 року нікчемним, укладеного між позивачем та ПАТ «Український професійний банк»; зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіну Л.О. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року позов задоволено частково.

На вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду 11 жовтня 2016 року, суд поставив питання про зупинення провадження у справі №826/25112/15 до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №826/9693/13-а у зв'язку з тим, що ухвалою ВАС України від 02.04.2015 року у вказаній справі зупинено провадження та ухвалено звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI. Крім того, враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України у справі №826/9693/13-а, Пленум Верховного Суду України постановив звернутися до Конституційного Суду з Конституційним поданням щодо невідповідності Закону №4452-VI нормам Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування правової позиції позивача щодо протиправної бездіяльності Уповноваженої особи і зобов'язання останньої вчинити дії, засноване переважно на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, стверджуючи про правомірність своїх дій, відповідач посилається на приписи вказаного нормативно-правового акту.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 року у справі №826/9693/13-а зупинено провадження у вказаній справі та прийнято рішення про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Підставою для такого звернення суд касаційної інстанції визначив, зокрема, те, що попри встановлену Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мету - захист прав і законних інтересів вкладників банку, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (стаття 2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.

При цьому колегією суддів враховується, що Конституційний Суд України в пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини рішення від 29.06.2010 року №17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

Частиною 2 ст. 152 Конституції України закріплено, що закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.

При цьому згідно ч. 3 ст. 61 Закону України "Про Конституційний Суд України" у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду конституційного подання щодо Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду може змінитися. Вказане свідчить про істотність результатів розгляду судом конституційної юрисдикції подання Верховного Суду України для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі.

Таким чином, обов'язковою умовою для застосування зазначеного положення статті 156 КАС України є судовий розгляд іншої справи, відсутність рішення в якій унеможливлює провадження в даній справі.

З огляду на те, що рішення у справі у касаційній інстанції матиме преюдиційне значення для цієї адміністративної справи, суд вважає цю обставину достатньою підставою для зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 826/25112/15 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, до моменту вирішення Вищим адміністративним судом України справи №826/9693/13-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Попередній документ
61947121
Наступний документ
61947123
Інформація про рішення:
№ рішення: 61947122
№ справи: 826/25112/15
Дата рішення: 11.10.2016
Дата публікації: 17.10.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі: