Справа: № 823/911/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
06 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мачура Я.С.,
Бєлової Л.В.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-
ОСОБА_3 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області та просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції та стягнути з ГУПН в Черкаській області одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби у сумі 29744 грн.;
- стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 18.12.2015 по день фактичного розрахунку у сумі 27747 грн. 20 коп.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що право на виплату одноразової грошової допомоги прямо передбачене ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши її проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, у період з 04.04.2002 по 18.12.2015 позивачка працювала в органах внутрішніх справ та Національної поліції, зокрема, з 07.11.2015 на посаді інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Календарна вислуга років на день звільнення складає 13 років 09 місяців 03 дні.
18 Грудня 2015 року Наказом від 18.02.2016 №25 о/с ОСОБА_3 була звільнена зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.03.2016 №29/Ш-8 позивачці відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з посиланням на статтю 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги при звільненні особам, які мають право на пенсію за цим Законом. Оскільки при звільненні з Національної поліції за станом здоров'я з календарною вислугою 13 років та на момент звільнення позивачка не набула права на пенсію.
Вважаючи, що відповідач не виплатив одноразову грошову допомогу з порушенням норм чинного законодавства України позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки відсутні передумови, передбачені ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для виплати одноразової грошової допомоги, а Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 на час звільнення позивачки зі служби не поширювався на поліцейських.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вказана норма права встановлює певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. Так, зазначена допомога виплачується особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» або при звільненні зі служби за станом здоров'я.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Обґрунтовуючи свій висновок про відсутність у позивачки такого права, суд першої інстанції посилався на те, що у позивачки відсутня вислуга років, необхідна для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що є обов'язковою умовою для виплати відповідної допомоги.
Тобто, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби мають право лише ті особи, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В свою чергу суд апеляційної інстанції зазначає, що словосполучення «деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом» вказує лише на коло осіб, яким може бути призначена відповідна допомога.
Так, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інші закони України визначають осіб, які не є військовослужбовцями, проте мають право на пенсійне забезпечення в порядку та на умовах, передбачених для осіб, звільнених з військової служби. Такий перелік осіб у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі» був замінений словосполученням «деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом».
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби мають лише ті особи рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деякі інші особи, які на час звільнення набули право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є необґрунтованим і такими, що не ґрунтуються на законі.
При розгляді та вирішенні даної справи колегія суддів також ураховує, що відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» норми і положення ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.
Порядок та розміри одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок).
Відповідно до п. 10 Порядку у редакції, чинній на час звільнення позивачки зі служби, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З 12 березня 2016 року набули чинності зміни до вказаної норми права, відповідно до яких перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, був доповнений поліцейськими.
Підпунктом 4 п. 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України в місячний строк було доручено привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Відповідно до преамбули, Порядок був прийнятий відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а отже, не може йому суперечити.
З огляду на викладене та враховуючи, що право ОСОБА_3 на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби прямо передбачене ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», колегія суддів вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.
Так, відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 572 від 18 серпня 216 року розмір місячного грошового забезпечення позивачки за листопад 2015 року становив 4576 грн.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 29 о/с від 18 грудня 2015 року вислуга років ОСОБА_5 на час звільнення становила 13 років 09 місяців 03 дні.
Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, право на отримання якої має позивач, становить 29 744 грн. 00 коп. (4576 грн. 00 коп. х 13 / 2).
Також позивач просив суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги до дня фактичного розрахунку в розмірі 27747 грн. 20 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Враховуючи, що даним судовим рішенням спір щодо виплати позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби вирішений на користь позивача, колегія суддів вважає необхідним також стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 27747 грн. 20 коп.
Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Натомість, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, що зумовило винесення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, - з огляду на що колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні з органу Національної поліції в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні повні тринадцять календарних років служби у сумі 29744 грн.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 14 травня 2010 року) одноразову грошову допомогу при звільненні з органу Національної поліції у розмірі 29 744 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 27 747 (двадцять сім тисяч сімсот сорок сім) гривень 73 коп. та судовий збір в розмірі 2366 (дві тисячі триста шістдесят шість) гривень 11 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2016 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Бєлова Л.В.