справа № 732/933/16-к
провадження № 1-кп/732/64/16
11.10.2016 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , секретарі - ОСОБА_2 , за участі: прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , захисника- ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270110000084 від 11.03.2016 року по обвинуваченню за ч.2 ст. 185 КК України, ч.3 ст. 185 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня, Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні вагітну дружину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 28.02.2008 року за ч.1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки,
2)вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.08.2008 року за ч.2 ст. 289, ст. 71 КК України до п'яти років одного місяця позбавлення волі,
3)вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 19.09.2008 року за ч.2 ст.309 КК України, ст. 70 КК України до 5-ти років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненого 18.07.2012 року з місць позбавлення волі згідно постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.07.2012 року умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України на 1 рік 8 місяців 20 днів,
4)вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.11.2014 року за ч. 1 ст. 395, ст. 71 КК України до одного місяця арешту,
5) вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.06.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна,-
Обвинувачений ОСОБА_5 09 березня 2016 року о 15-тій годині 23 хвилини, діючи повторно та умисно, використовуючи мобільний телефон з номером НОМЕР_1 , закріпленим за карткою ОСОБА_7 , що перебував у його користуванні, з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Троїцька, 17, вибравши функцію «Операції без картки», та, ввівши пін-код картки і отримавши СМС- підтвердження на телефон, таємно зняв з карткового рахунку ОСОБА_7 гроші в сумі 900 гривень, що належать останній, чим завдав їй матеріальних збитків на вказану суму.
Крім того, 26 березня 2016 року близько 18-тої години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки прибув до господарства ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_3 , де шляхом відкриття віконної рами проник до будинку, звідки таємно повторно викрав належні ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 2376 гривень, які зберігались у гаманці у шафі, чим заподіяв їй матеріальних збитків на вказану суму.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Розповів, що потерпіла ОСОБА_7 у кінці 2015 року попросила його дружину ОСОБА_9 дозволити їй скористатись телефоном, щоб прив'язати до її номера свій картковий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк». Потім цей телефон дружина віддала ОСОБА_5 і він знав, що на його номер приходять СМС-повідомлення для ОСОБА_7 про зарахування коштів на її рахунок. Він дізнався ПІН-код банківської картки за допомогою СМС-повідомлення з телефону на номер « НОМЕР_2 » та наборі тексту «ПІН+4 останні цифри номеру банківської картки». У відповідь він отримав номер ПІН-коду картки. Останні 4 цифри номеру картки він знав з СМС-повідомлень, які направлялись на його телефон банком. У всіх повідомленнях вказані три цифри і одна з них (четверта) закрита символом «Зірочка». Таким чином, набравши дев'ять комбінацій він дізнався четверту цифру з номером. Коли 09.03.2016 року ОСОБА_7 , на картку було зараховано пенсію він вирішив викрасти її гроші. Для цього пішов до банкомату «Приватбанку». розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Троїцька, 17. У банкоматі він ввів функцію «Операції без картки» і на запит банкомату ввів ПІН-код картки, який йому був відомий, зняв у такий спосіб, таємно від потерпілої, 900 гривень, які витратив у подальшому на свій розсуд. Перед потерпілою вибачився, претензій до нього вона не має.
Про подію кримінального правопорушення з приводу заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_5 у своїх показаннях суду розповів, що 26 березня 2016 року близько 18-тої години 00 хвилин з метою вчинення крадіжки проник шляхом відкриття віконної рами до будинку ОСОБА_8 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Вказав, що ОСОБА_8 була у той час їх з дружиною сусідкою. Він достовірно знав, що того вечора ОСОБА_8 пішла до церкви і її нема вдома. Знав, що вона зберігає вдома гроші. Знайшов їх в одній з кімнат будинку потерпілої: у гаманці у шафі. Визнав, що викрав належні ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 2376 гривень, які зберігались за вище вказаним місцем. У скоєному кається. Перед потерпілою вибачився, претензій до нього вона не має.
Потерпіла ОСОБА_7 заявила письмове клопотання про розгляд кримінального провадження без її участі за наявними доказами (а.с.22) у зв'язку з неможливістю приймати участь у судових засіданнях за станом здоров'я. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_5 не має. Цивільний позов не заявила. Просить винного суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_8 заявила письмове клопотання про розгляд кримінального провадження без її участі за наявними доказами (а.с. 56) у зв'язку з неможливістю приймати участь у судових засіданнях через свої релігійні переконання. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_5 не має. Цивільний позов не заявила. Вибачення обвинуваченого прийняла.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим його винність у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за такими кримінальними правопорушеннямя, також підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
З показань свідка ОСОБА_9 у суді встановлено, що, дійсно, потерпіла ОСОБА_7 у кінці 2015 року попросила свідка ОСОБА_9 дозволити їй скористатись телефоном, щоб прив'язати до мобільного номера свій картковий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк». Потім цей телефон ОСОБА_9 віддала ОСОБА_5 і він знав, що на його номер приходять СМС-повідомлення для Мишиної про зарахування коштів на її рахунок. На початку березня 2016 року (точної дати свідок не пам'ятає) ОСОБА_7 повідомила свідку, що з карткового рахунку зникли гроші і вона підозрює ОСОБА_5 . Пізніше до свідка ОСОБА_9 прийшли співробітники поліції та вказали, що розшукують ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_7 . При цьому свідок ОСОБА_9 розповіла, що ОСОБА_5 достовірно знав, що смс- повідомлення, які приходять на його телефон стосуються рахунку та коштів ОСОБА_7 .
Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» відділення Городнянське-2 від 10.03.2016 (а.с.94) повідомлено, що зняття готівки з карти НОМЕР_3 , оформленої на ім'я ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4 ) 09.03.2016 о 15 год. 23 хв. в банкоматі, який розташований за адресою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Троїцька, 17 , відбувалося шляхом видачі готівки без карти через мобільний телефон НОМЕР_1 .
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 29.04.2016 року (а.с. 95) встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті № 14 Городнянського відділення поліції погодився добровільно розповісти та показати як він вчинив крадіжку грошей з банківської картки ОСОБА_7 . Він пояснив, що восени 2015 року до нього звернулась ОСОБА_7 , якій був потрібен мобільний телефон для відкриття у банку пенсійної банківської картки. Для цього був потрібен телефон, а вона його не мала. Його дружина надала ОСОБА_7 , свій мобільний телефон з двома СІМ-картками, які належать йому. У банку ОСОБА_7 відкрила пенсійний рахунок на номер його СІМ-картки, тобто банківську картку було активовано через його телефонний номер. Йому стало приходити СМС-повідомлення про рух коштів на банківській картці ОСОБА_7 . Він знав, що вона отримує пенсію 900 гривень. Він дізнався ПІН-код банківської картки за допомогою СМС-повідомлення з телефону на номер « НОМЕР_2 » та наборі тексту «ПІН+4 останні цифри номеру банківської картки». У відповідь він отримав номер ПІН-коду картки. Останні 4 цифри номеру картки він знав з СМС-повідомлень, які направлялись на його телефон банком. У всіх повідомленнях вказані три цифри і одна з них (четверта) закрита символом «Зірочка». Таким чином, набравши дев'ять комбінацій він дізнався четверту цифру з номером. 09.03.2016 року він дізнався, що ОСОБА_7 , на картку зараховано пенсію і вирішив викрасти гроші. Він пішов до банкомату «Приватбанку» на ганку відділення цього банку. В банкоматі він ввів функцію «Операції без картки» і на запит банкомату ввів ПІН-код картки, який йому був відомий. Він зняв із картки 900 гривень, які витратив на свої потреби. ОСОБА_5 був наданий мобільний телефон «LENOVO P-780» і він на ньому ввів текст СМС-повідомлення, яке треба відправити для отримання ПІН-коду картки. ОСОБА_5 латинськими літерами ввів текст: ПІН+4 останні цифри номеру банківської картки та показав номер « НОМЕР_2 », на який відправляється це повідомлення і пояснив, що у відповідь на телефон приходить ПІН-код картки. Потім ОСОБА_5 погодився показати банкомат, з якого він зняв кошти та розповісти як це зробити. Учасники прибули до банкомату «Приватбанк» по вулиці Троїцька в м. Городня, ОСОБА_5 підійшов до банкомату на ганку, з якого він зняв гроші з картки ОСОБА_7 . На банкоматі він обрав функцію «Операції без картки» і банкомат попросив ввести номер телефону. Був введений номер телефону « НОМЕР_5 ». На вказаний телефон одразу поступив дзвінок з «Приватбанку» та оператор запропонував натиснути клавішу «1» для підтвердження операції. Потім ОСОБА_5 пояснив, що на банкоматі обирається функція «Зняти готівку», далі обирається номер картки, з якої знімаються кошти та вводиться вже відомий ПІН-код і знімаються кошти.
Подія слідчого експерименту зафіксована на технічному носії флеш-накопичувачі типу мікро-СD, відеозапис такого слідчого експерименту суд сприймав безпосередньо. Обставини, встановлені під час такого експерименту, підтверджені в суді і показаннями обвинуваченого. Показання обвинуваченого були послідовні, дублюють його показання, дані безпосередньо після події кримінального правопорушення в ході слідчого експерименту. А детальність таких показань свідчить про особисту причетність до скоєного саме ОСОБА_10 .
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці майна ОСОБА_7 ), вчиненій повторно вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України.
Крім показань ОСОБА_5 про подію кримінального правопорушення з приводу заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 , його винність також підтверджується даними встановленими під час проведення у кримінальному провадження слідчих дій.
Так, згідно протоколу огляду місця події від 27.03.2016 року (а.с. 97-99), (об'єктом огляду стала квартира за адресою: АДРЕСА_3 , в одноповерховому багатоквартирному будинку) встановлено, що вхід до квартири здійснюється з південної сторони через дерев'яні двері, пошкоджень на замикаючому пристрої в момент огляду не має. У кімнаті № 2 у кухні праворуч у стіні з південної сторони виявлено двостворчату раму білого кольору. Під час огляду рами та підвіконня виявлено відбитки рук. Дані відбитки вилучено на номер формату А4. На момент огляду вікно відчинено. У кімнаті № 3 розкидані речі. Праворуч стоїть шафа, на яку потерпіла ОСОБА_8 вказувала як місце зберігання її грошей в сумі 2376 гривень.
Таким чином, узгоджується місце схованки, на яке ОСОБА_5 , вказував у своїх показаннях, і звідки він викрав гроші ОСОБА_8 .
Згідно висновку експерта № 1225 від 10.05.2016 (а.с. 101-106, 107-110) сліди рук зафіксовані на шести відрізках липких прозорих стрічок на таблиці до протоколу огляду місця події, вилучені 26.03.2016 за фактом крадіжки з квартири громадянки ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . А саме: три сліди пальців рук розмірами 13х24 мм, 8х27, 17х28-придатні для ідентифікації за ними особи, що їх залишила. Слід пальця руки розмірами 13х24 мм придатний для ідентифікації за ним особи - залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тож, особиста причетність ОСОБА_5 до інкримінованого правопорушення доводиться ідентичністю ознак, зафіксованих речовими доказами: таблицею до протоколу огляду місця події від 27.03.2016, де відображено відбитки пальців рук, вилучені із підвіконня у будинку потерпілої ОСОБА_8 та дактилокартою, заповненою на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводився лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Показання свідка ОСОБА_9 у суді про те, що в один з вечорів вона бачила, як з вікна потерпілої ОСОБА_8 разом з її чоловіком вискочив ще і їх знайомий, і що вона припускає, що подію кримінального правопорушення з приводу заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 було вчинено групою осіб, не було предметом досудового розслідування. Крім того, обсяг обвинувачення прокурором у суді не змінено. І сам ОСОБА_5 про такі обставини суду не повідомив.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці майна ОСОБА_8 ), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України
Оцінивши всі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України, суд дійщов висновку, що об'єм пред'явленого обвинувачення повністю доведений у суді.
За сукупністю скоєного умисні дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, ч.3 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів (один з яких є злочином середньої тяжкості, а інший - тяжким); кількість злочинів протягом невеликого проміжку часу; вид сукупності; наслідки, що настали; особу винного - його вік, сімейний стан, зокрема, те, що він одружений та має вагітну дружину; стан його здоров'я, у тому числі наявний діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів, синдром залежності; його задовільну характеристику за місцем проживання. Підтверджена в суді така пом'якшуюча покарання обставина як щире каяття. Крім того, встановлено, що обвинувачений брав участь у слідчому експерименті, розповідав деталі, необхідні для встановлення фактичних обставин вчиненого злочину, а тому доведена у судовому засіданні така обставина як активне сприяння розкриттю злочину. В силу приписів ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає таку обставину пом'якшуючою, хоча вона і не вказана в обвинувальному акті. Щодо посилання захисника на добровільне відшкодування збитків обвинуваченим потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , то належними доказами (розписками про отримання грошей) таке відшкодування шкоди не підтверджується. Відсутність претензій потерпілих пов'язано з їх вибаченням обвинуваченого, а не з фактичним отриманням від нього коштів, як компенсації викраденого. Тому обставина, зазначена в п.2 ч.1 ст. 66 КК України як пом'якшуюча не підтверджена в суді. Наявність в обвинуваченого вагітної дружини враховано судом. А родинні відносини обвинуваченого з ОСОБА_11 не підтверджені доказами, тому сам факт отримання останньою пенсії інваліда 2-гої групи, не є підставою вважати, що ОСОБА_11 перебуває на утриманні обвинуваченого як непрацездатна матір.
Обставиною, що обтяжує покарання у справі, є рецидив злочинів (по відношенню до непогашених судимостей за статтями 309, 395 КК України).
Разом з тим, приймаючи повне визнання вини обвинуваченим, а також позицію потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд дійшов висновку про достатність для обвинуваченого покарання у межах наближених до мінімального строку позбавлення волі, визначеного у санкціях статей за вчинені злочини, а остаточно за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Судом враховується, що вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.06.2016 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Підтверджені у такому вироку злочини ОСОБА_5 вчинив до постановлення нового вироку. Таким чином покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст. 70 КК України. Зокрема, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими у статті 72 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що винний не стає на шлях виправлення, об'єктом посягання стала власність багатьох громадян протягом короткого проміжку часу суд вважає, що, застосовуючи ч.4 ст. 70 КК України йому слід обрати остаточне покарання обравши принцип часткового складання покарань.
За попереднім вироком ОСОБА_5 взято під варту в залі суду 14 червня 2016 року. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 03.08.2016 року зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 14 червня 2016 року по 03 серпня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Така ухвала має самостійну юридичну силу і виконується самостійно без подальшого посилання у вироку судів першої інстанції.
А строк відбування покарання за новим вироком ОСОБА_5 слід також рахувати з 14 червня 2016 року, оскільки у строк покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України зараховується те покарання яке відбуте засудженим за попереднім вироком.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення у справі трасологічної (дактилоскопічної) експертизи слід стягнути з винного на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання:
за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки,
за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.06.2016 року остаточно призначити покарання ОСОБА_5 п'ять років два місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, зарахувавши ОСОБА_5 покарання, відбуте ним за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.06.2016 року з 14 червня 2016 року. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 за даним вироком рахувати з 14 червня 2016 року.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 703 (сімсот три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок за проведення у справі трасологічної (дактилоскопічної) експертизи.
Речові докази: флеш-накопичувач типу мікро-СD об'ємом 2 Гб - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12016270110000084, таблицю до протоколу огляду місця події від 27.03.2016 та дві дактилокарти -знищити.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити потерпілим.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1