Номер провадження: 22-ц/785/2955/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Парапан В. Ф.
29.09.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: судді Парапана В.Ф.
Суддів: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.
За участю секретаря Колмакова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, будинкоуправління №2 Одеської квартирно - експлуатаційної частини району, про вселення та зміну договору найма жилого приміщення, -
У березні 2015р. ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом та після його уточнення просив: вселити його в квартиру №77, буд. №127, корпус 1, по вул. Щорса у м. Одеса; визначити порядок користування зазначеною квартирою та виділити йому у користування житлову кімнату площею 12 кв.м.; виділити в користування відповідачів житлові кімнати площею 20 кв.м. з лоджією, кімнату площею 18,6 кв.м. з лоджією та кімнату площею 8.5 кв.м., а підсобні приміщення залишити у спільному користуванні сторін; змінити умови договору найму вказаної квартири шляхом зобов'язання будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району укласти з ним окремий договір найму на жилу кімнату площею 12 кв.м. та частину підсобних приміщень пропорційно займаної жилої площі квартири; розділити особовий рахунок по квартирі між ним та відповідачами згідно визначеного порядку користування квартирою і окремого договору найму; зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не перешкоджати йому у користуванні квартирою.
Свої вимоги мотивував тим, що у червні 1994р. його батько - ОСОБА_7 на склад сім'ї з шістьох осіб (батько, його жінка, три дитини та матір батька) згідно ордеру КЕЧ Одеського району ОдВО отримав чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Загальна площа квартири складає 93,1 кв.м., житлова - 59,13 кв.м. Всі житлові кімнати квартири окремі та можуть бути предметом договору житлового найму, квартира не приватизована.
У 2009р. батько помер. У даний час в квартирі проживають, крім нього, його мачуха ОСОБА_2, бабуся ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_4 з немовлям.
Особовий рахунок на квартиру оформлено на ОСОБА_2 Мачуха займає кімнату площею 18,6 кв.м. з лоджією, бабуся - кімнату площею 8.5 кв.м., а сестра ОСОБА_4 - кімнату площею 12 кв.м. Він до 10.04.2015р. займав кімнату площею 20 кв.м. з лоджією.
10.04.12015р., після звернення його до суду, відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 змінили замок і не пустили його в квартиру, у зв'язку з чим він звернувся до міліції.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2015р. позов задоволено: вселено позивача до зазначеної квартири; визначено порядок користування кватирою та виділено у користування позивача кімнату площею 12 кв.м., а користування відповідачів - житлові кімнати площею 20 кв.м. з лоджією, кімнату площею 18,6 кв.м. з лоджією та кімнату площею 8,5 кв.м. Підсобні приміщення залишені у спільному користуванні сторін; змінено умови договору найму зазначеної квартири шляхом зобов'язання будинкоуправління №2 Одеської квартирно - експлуатаційної частини району укласти з ОСОБА_6 окремий договір найму на жилу кімнату площею 12 кв.м. та частину підсобних приміщень пропорційно займаної жилої площі квартири.
Розділено особливий рахунок квартири між позивачем та відповідачами згідно визначеного порядку користування квартирою і окремого договору найму. Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зобов'язано не перешкоджати позивачу в користуванні квартирою.
Ухвалою суду від 26.11.2015р. у задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_5В про перегляд заочного рішення, відмовлено.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідають висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріально і процесуального права.
При цьому зазначає, що ОСОБА_6 у спірній квартирі не мешкає з 1999р., будь-які його особисті речі в квартирі відсутні, а тому він взагалі втратив право користування цим житлом. З 1999р. позивач проживає за іншою адресою із дружиною та дитиною Це можуть довести свідки, яких суд першої інстанції не допитав та дjпустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на користування спірною квартирою та, за зміну договору житлового найму, але позивачі перешкоджають йому в цьому.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, але вважає, що рішення суду в частині визначення порядку користування квартирою та зміни договору житлового найму підлягає зміні, виходячи з такого.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення в частині визначення порядку користування квартирою та зміни договору житлового найму не відповідає у повному обсязі.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи (технічного паспорту та інших документів) квартира №77, житлового будинку №127, корпус 1 по вул. Щорса в м. Одеса складається з чотирьох житлових кімнат площею 58,7 м. кв. з комунальними вигодами загальною площею 92,0 кв.м. Всі житлові кімнати квартири ізольовані: 1-а кімната площею 18, 7 м. кв. з лоджією 2,5 кв.м.; 2-а кімната площею 12,3 кв.м.; 3-а кімната площею 8,7 кв.м.; 4-а кімната площею 19.0 кв.м. з лоджією 2,3 кв.м.. Квартира улаштована кухнею площею 10,3 кв.м.; вбиральною площею 0,9 кв.м.; ванною кімнатою площею 2,6 кв.м.; коридору площею 14,0 кв.м.; вбудованою шафою площею 0,7 кв.м. Ця квартира відноситься до державного житлового фонду і в ній проживають та зареєстровано на теперішній час четверо осіб (сторони по справі).
В процесі розгляду справи у апеляційному порядку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 11.04.2016р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, а/с.248., а з 12.04.2016р. у встановленому законом порядку право користування на спірну квартиру набула малолітня дитина відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_8, 19.09.2014р. народження, а/с. 189-191, 249.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Стаття 63 ЖК України встановлює, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48 ЖК України), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до ст. 104 ЦПК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Отже, при вирішення питання про можливість укладення окремого договору найму на підставі ст. 104 ЖК України враховується розмір житлової площі квартири.
Статтею 48 ЖК України передбачено, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року №2 (з наступними змінами і доповненнями) в силу ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.
При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Постановою виконкому Одеської обласної ОСОБА_9 народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок Одеської області від 17.09.1991р. норму середньої забезпеченості особи жилою площею у населених пунктах Одеської області визначено у розмірі 8,8 кв.м. На квартирний облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, приймаються громадяни, які займають жилу площу до 6 кв.м. включно на проживаючого члена сім'ї.
Як вже було зазначено вище встановлено, що у спірній квартирі зареєстровані та мають право користування цим приміщенням 4 особи. На кожного з членів сім'ї припадає по 14,68 кв.м. жилої площі, (58,7 кв.м. жилої площі : 4 = 14,68 кв.м.).
Як правильно визнав суд першої інстанції ОСОБА_6 має право на користування цією квартирою і він не втратив право користування нею, оскільки він зареєстрований у спірній квартирі, періодично проживає в неї, сплачує квартплату та за комунальні послуги (за 2011-2015р.р.), одержує кореспонденцію за цією квартирою, проводив в неї ремонтні роботи, а відповідачі перешкоджають йому у користуванні квартирою, змінивши замки на вхідних дверях квартири.
Наведені обставини підтверджуються: ордером та розпорядженням на право користування квартирою (а/с. 4, 6), довідкою будинкоуправління №2 Одеської квартирно - експлуатаційної частини району (а/с. 5), квитанціями на а/с. 53-57, показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, документами з Малиновського РВ ОМУ ГУ МВСС України в Одеській області (а/с.76- 80), медичними документами (а/с. 212-214) у яких місцем проживання позивача вказана спірна квартира, іншими доказами.
Ці докази колегія суддів вважає достовірними та кладе їх в основу своїх висновків.
К показам свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що позивач з 1999р. не проживає у спірній квартирі колегія суддів відноситься критично та вважає їх недостовірними.
К доводам відповідачів про те, що у зв'язку із реєстрацією шлюбу, позивач проживає за іншою адресою з дружиною, колегія суддів вважає безпідставними та недоведеними, оскільки матеріалами справи не встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право користування на інше житло.
Між сторонами встановилися конфліктні стосунки, між ними викають сварки з приводу користування цим майном, позивач претендує на кімнату, площею 12,3 кв.м.
З метою дотримання рівності прав та обов'язків сторін, що передбачені ст. 64 ЖК України, колегія суддів вважає, що кімнату площею 12,3 кв.м. необхідно передати у користування позивача.
Оскільки матеріалами справи установлено, що у спірній квартирі чотири жилі кімнати є ізольованими, мають розміри: 1-а кімната площею 18, 7 м. кв. з лоджією 2,5 кв.м.; 2-а кімната площею 12,3 кв.м.; 3-а кімната площею 8,7 кв.м.; 4-а кімната площею 19.0 кв.м. з лоджією 2,3 кв.м., тобто три кімнати більше ніж 8,8 кв.м., тому апеляційний суд доходить висновку про задоволення позову та виділення у користування: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 житлові кімнати площею - 8,7 кв.м, 19,00 кв.м. з лоджією 2,3 кв.м., 18,7 кв.м. з лоджією 2,5 кв.м., ОСОБА_6 - жилу кімнату площею 12, 3 кв.м., а інші приміщення: кухня, коридор, ванну, туалет, вбиральню - шафе, - залишити у загальному користуванні.
Виходячи з наведеного, зміна договору найма спірного жилого приміщення за варіантом запропонованим позивачем не призведе до штучного погіршення його житлових умов, хоча частка його за таким варіантом зміни договору житлового найму зменшуються до 12,3 кв.м, проте на таке зменшення він погодилися сам, й це не викличе необхідності постановки його на облік як такий, що потребують поліпшення житлових умов.
При такому варіанті зміни договору житлового найму житлові умови відповідачів не погіршуються, їх частки значно більше на кожну з них, з чим погоджуються позивач.
Вирішуючи це питання колегія суддів бере до уваги і те, що зміна договору житлового найму за вказаним варіантом можливо із урахування санітарних і технічних умов квартири, у якій туалет та ванна розташовані в окремих приміщеннях, квартира має велику кухню площею 140,3 кв.м., коридор - площею 14,0 кв.м., вбудовану шафу, що дозволяє укласти два договори найму.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції не з'ясував дійсні розміри приміщень квартири та безпідставно дійшов висновку про поділ частини підсобних приміщень пропорційно займаної жилої площі квартири, тому рішення суду у цій частині на підставі п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2015 року в частині визначення порядку користування квартирою та зміни умов договору найму квартири №77 у буд. №127, корпус №1 по вул. Щорса в м. Одеса - змінити.
Встановити порядок користування квартирою №77 у буд. №127, корпус №1 по вул. Щорса в м. Одеса та виділити у користування: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 житлові кімнати площею - 8,7 кв.м, 19,00 кв.м. з лоджією 2,3 кв.м., 18,7 кв.м. з лоджією 2,5 кв.м., ОСОБА_6 - жилу кімнату площею 12, 3 кв.м., а інші приміщення: кухня, коридор, ванну, туалет, вбиральню - шафе, - залишити у загальному користуванні.
Змінити договір найму житлового приміщення квартири №77 у буд. №127, корпус №1 по вул. Щорса у. м. Одесі.
Зобов'язати будинкоуправління №2 Одеської квартирно - експлуатаційної частини району укласти з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 окремі договори найму жилого приміщення та оформити особисті рахунки на вказані приміщення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відповідно.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.Ф.Парапан
ОСОБА_14
ОСОБА_9