Справа № 520/9754/16-ц
Провадження № 2/520/4419/16
11.10.2016 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
15 серпня 2016 року позивач звернулась з позовом до суду та просила ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1945.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 25 листопада 2011 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, у період якого народились діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач стверджує, що подружнє життя з відповідачем не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.
Позивач у судове засідання з'явилась, позов підтримала в повному обсязі, наполягала на розірвані шлюбу, пояснила, що примирення з відповідачем не можливо, бо між ними втрачене почуття довіри.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, пояснив, що пішов з сім'ї та перспектив сімейного життя з позивачем не баче.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1945, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії І -ЖД № 161231.
В період вказаного шлюбу у сторін народились діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії 1-ЖД № 265410 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії І-ЖД № 368483.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_2, та жінки - ОСОБА_1, й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223,224, 225, 226, 294 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1945.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.