10.10.2016 р. Справа№ 914/1661/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали скарги: Приватного підприємства “Компанія “Перспектива Плюс”, с. Черляни Городоцького району Львівської області
про визнання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.09.2016р. ВП №52020661про стягнення виконавчого збору - недійсною.
у справі №914/1661/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл”, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Компанія “Перспектива Плюс”, с. Черляни Городоцького району Львівської області
про стягнення заборгованості
Суб'єкт оскарження - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
На розгляд господарського суду Львівської області поступила скарга №2016-49 від 05.10.2016р. (вх.№4813/16 від 06.10.2016р.) Приватного підприємства “Компанія “Перспектива Плюс” про визнання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.09.2016р. ВП №52020661про стягнення виконавчого збору - недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Згідно п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
Як вбачається з матеріалів скарги, та зазначено скаржником у скарзі, 20.09.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №52020661. Як вбачається із відмітки канцелярії суду на скарзі №2016-49 від 05.10.2016р., датою її подання є 06.10.2016р. (вх.№4313/16), тобто скаржником пропущено строк для оскарження дії органу виконавчої служби. У поданій скарзі не заявлено та до документів, які долучені до неї, не додано клопотання про відновлення пропущеного строку для оскарження, також не долучено належних доказів у підтвердження отримання скаржником 27.09.16р. оспорюваної поставнои.
Відповідно до п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, зокрема скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. В силу п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається із матеріалів скарги, до неї не додано опису вкладення у цінний лист щодо відправки копії скарги із додатками позивачу та суб'єкту оскарження (відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Зважаючи на те, що заявником не подано клопотання про відновлення строку для оскарження дій органу виконавчої влади, а також не подано належних доказів направлення на адреси стягувача (позивача) та суб'єкта оскарження (відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області) копій скарги та доданих до неї документів, скарга підлягає поверненню без розгляду.
Cуд також інформує заявника, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 53, 56, 57, 63, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу №2016-49 від 05.10.2016р. (вх.№4813/16 від 06.10.2016р.) Приватного підприємства “Компанія “Перспектива Плюс” та додані до неї документи на 16 (шістнадцяти) аркушах повернути без розгляду.
Суддя Іванчук С.В.