про повернення судового доручення
11.10.16р. Справа № 904/8962/16
Суддя Бондарєв Е.М., розглянувши матеріали удового доручення арбітражного суду м. Севастополя про вручення документів публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" у справі арбітражного суду м. Севастополя № А84-3413/2016:
за позовом автономної некомерційної організації "Фонд захисту вкладників", м. Москва
до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку у сумі 2 518 383,91 руб.
10.10.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло судове доручення арбітражного суду м. Севастополя про вручення документів публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" ухвали суду від 22.09.2016 року по справі №А84-3413/2016.
Відповідно до частини 1 статті 127 Господарського процесуального кодексу України суди України виконують доручення іноземних судів щодо надання правової допомоги - вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дипломатичними каналами.
Іноземний суд - це державний або інший уповноважений орган іноземної держави, уповноважений здійснювати провадження у справах (Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Відповідно до ст. 133 Конституції України м. Севастополь входить до складу України. Місто Севастополь є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Враховуючи вищевикладене, арбітражний суд м. Севастополя не є іноземним судом, а отже судове доручення арбітражного суду м. Севастополя про вручення документів публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" суперечить чинному законодавству України.
В силу п.3 ч.2 ст.127 Господарського процесуального кодексу України, судове доручення не приймається до виконання, якщо воно суперечить закону або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Преамбулою та ст.ст.1, 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державною. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території Країни, на яку поширюється дія конституції та законів України. Для цілей Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Будь які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків (п.п. 2, 3 ст. 9 закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
За частинами другою, третьою статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до п. 6 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, у разі неможливості виконання судового доручення суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами, повертає це доручення іноземного суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
За таких обставин, враховуючи неможливість виконання судового доручення, оскільки воно суперечить чинному законодавству України, суд повертає судове доручення арбітражного суду м. Севастополя про вручення документів публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" без виконання.
Керуючись статтями 86, 127 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути судове доручення арбітражного суду м. Севастополя про вручення документів публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" та додані до нього документи без виконання.
Додаток: - судове доручення арбітражного суду м. Севастополя № А84-3413/2016 від
22.09.2016 року на 1 аркуші;
- копія ухвали арбітражного суду м. Севастополя № А84-3413/2016 від
22.09.2016 року на 1 аркуші;
- конверт.
Суддя ОСОБА_1