про повернення позовної заяви
11.10.16 Справа № 904/8951/16
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за позовом публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Метал", м. Дніпро
відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Максима", м. Дніпро
про визнання недійсним договору
Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №19ММ від 19.08.2015 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Максима" і товариством з обмеженою відповідальністю "Максима Метал".
Розглянувши позовні матеріали, господарський суд вважає їх такими, що підлягають поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У зв'язку з вищевикладеним, при поданні позову необхідно надсилати копію позовної заяви та доданих матеріалів за місцезнаходженням учасників судового процесу.
Так, до господарського суду надійшла позовна заява за вих. № 498/81 від 07.10.2016. У якості доказу направлення цієї заяви відповідачам позивачем надано фіскальні чеки від 07 жовтня 2016 року та описи вкладення до цінного листа від 04 жовтня 2016 року.
Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.
Таким чином, надані позивачем фіскальні чеки від 07 жовтня 2016 року та описи вкладення до цінного листа від 04 жовтня 2016 року не можуть бути прийняті судом, у якості належного доказу в підтвердження направлення на адресу відповідачів позовної заяви з додатками.
Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням відповідача-2, товариства з обмеженою відповідальністю "Максима", є: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Ленінський район, вулиця Авіаційна, будинок 6.
Між тим, як вбачається з опису вкладення у цінний лист позивачем направлено відповідачу-2, товариству з обмеженою відповідальністю "Максима" позовну заяву з додатками за адресою: 49000, АДРЕСА_1.
Таким чином, позивачем направлено позовну заяву з додатками на адресу, відмінну від місцезнаходження відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Максима".
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України забезпечує право відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачає механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача та третіх осіб про подання позову до суду шляхом направлення на їх адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідає наведеним положенням ст. 6 Конвенції.
До позовної заяви, яка надійшла до господарського суду, не додано доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з додатками.
Наведені вище обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись пунктом 6 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатками на 28 аркушах, в тому числі платіжне доручення про сплату судового збору №4500051213 від 06 жовтня 2016 року на суму 1 378,00 грн.
Суддя ОСОБА_1