03 жовтня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/493/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
секретаря судового засідання Мандрик І.А.
за участю сторін:
представників позивача - Маніліча І.В., Марусяка М.В.
представника відповідача - Теутуляк С.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом 14 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області
до Глибоцького відділення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області
другий відповідач Чернівецька ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення.
14 державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Глибоцького відділення Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС України у Чернівецькій області (далі - відповідач) від 11.07.2016 р. №0006431300 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".
В обґрунтування позову позивач вказував, що ним щомісячно у період з липня по листопад 2015 р. своєчасно (до 20 числа місяця наступного за звітним) і в повному обсязі здійснювалося відрахування на сплату єдиного соціального внеску до Державного бюджету України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, відтак немає правових підстав для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. У зв'язку із цим, оскаржуване рішення є надуманим, протиправним (незаконним) та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду занесеною до журналу судового засіданні від 03.10.2016 р. залучено як другого відповідача Чернівецьку ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Положення про Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькому області, затвердженого наказом ДФС від 24.04.2106 р. № 366, Чернівецька ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області з центром у м. Чернівцях з Глибоцьким відділенням є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області.
Чернівецька ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області до суду подала письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначила, що позивачем не було забезпечено своєчасної сплати сум єдиного внеску, самостійно визначених в поданих звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, тому до позивача застосовано штрафні санкції та нарахувано пеню. Вважає, оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивачем до Глибоцького відділення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області подавалися звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, в тому числі таблиця 1. "Нарахування єдиного внеску", а саме:
- 16.06.2015 р. подано звіт за травень 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 1901,45 грн.;
- 15.07.2015 р. подано звіт за червень 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 1775,31 грн.;
- 18.08.2015 р. подано звіт за липень 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 2188,89 грн.;
- 21.09.2015 р. подано звіт за серпень 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 1773,90 грн.;
- 19.10.2015 р. подано звіт за вересень 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 1594,54 грн.;
- 17.11.2015 р. подано звіт за жовтень 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 2008,15 грн.;
- 08.12.2015 р. подано звіт за листопад 2015 р., де в таблиці1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 1815,08 грн. (а.с.189,195, 200, 205, 210, 215, 220).
Судовим розглядом встановлено, що позивачем щомісячно у період з липня по листопад 2015 р. своєчасно (до 20 числа місяця наступного за звітним) і в повному обсязі здійснювалося відрахування на сплату єдиного соціального внеску до Державного бюджету України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з відмітками територіального органу Державної Казначейської служби України в Глибоцькому районі, а саме:
за липень 2015 р. - платіжне доручення №154 від 21.07.2015 р. в сумі 935,00 грн. та платіжне доручення № 157 від 21.07.2015 р. в сумі 12478,52 грн.;
за серпень 2015 р. - платіжне доручення №182 від 20.08.2015 р. в сумі 985,93 грн. та платіжне доручення № 178 від 20.08.2015 р. в сумі 13158,40 грн.;
за вересень - платіжне доручення № 206 від 21.09.2015 р. в сумі 12981,68 грн. та платіжне доручення № 202 від 21.09.2015 р. в сумі 972,69 грн.;
за жовтень - платіжне доручення № 232 від 21.10.2015 р. в сумі 916,40 грн. та платіжне доручення № 228 від 21.10.2015 р. в сумі 12230,36 грн.;
за листопад - платіжне доручення № 261 від 19.11.2015 р. в сумі 14332,40 грн. та платіжне доручення № 255 в сумі 1073,90 грн. (а.с. 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37).
17.11.2015 р. позивач звернувся із листом до ДПІ у Глибоцькому районі, в якому просив перекинути помилково сплачені кошти по ЄСВ з коду платежу 7101 на 7102 в сумі 42045,43 грн. (а.с. 85).
За результатами розгляду вказаного листа, 20.11.2015 р. відповідачем здійснено перерахування коштів з коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований на суми заробітної плати за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності) на код класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) в сумі 42045,43 грн. згідно платіжного доручення № 53024264 від 20.11.2015 р. Вказана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні інтегрованою карткою платника та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.
Судом також встановлено, що 11.09.2016 р. відповідачем винесено рішення № 0006431300 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 11199,88 грн. та нараховано пеню в сумі 3092,69 грн. (а.с. 10).
Вказане рішення отримано позивачем 13.07.2106 р., що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 186).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом 21.07.2016 р. В судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо дотримання позивачем в строків звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ передбачено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п.10 ч.1 Закону № 2464-VІ).
Відповідно до 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Приписами ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Положеннями ч.2 ст. 9 Закону № 2464-VІ визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частиною 7 ст. 9 Закону № 2464-VІ передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Згідно ч.13 ст. 9 Закону № 2464-VІ суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 2 та 3 ч. 2 ст. 12 Закону № 2464-VІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Частиною 6 ст.9 Закону України № 2464-VІ визначено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 розділу ІV (Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску) Інструкції № 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
За приписами підпункту 3 п. 2 розділу ІV (Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску) Інструкції № 449 днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок фіскальних органів.
Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.2010 р. за № 1262/18557 єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Згідно п. 2.1. Положення № 122 ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Як передбачає ст. 11 Закону № 2464 страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій. Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки органів доходів і зборів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно ч. 2 ст.11 Закону № 2464 із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються такі операції: 1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум; 3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску.
Частиною 2 ст. 25 Закону України № 2464-VІ передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.10, ч.11 ст.25 Закону України № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, в т.ч: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права випливає, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов'язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов'язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.
Отже, законодавцем виключно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції та пені. Зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням від 11.09.2016 р. відповідачем до позивача застосовано штраф у розмірі 11199,88 грн. та нараховано пеню в сумі 3092,69 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в повному обсязі та без порушення законодавчо встановлених термінів виконано обов'язок щодо сплати єдиного внеску, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з відмітками територіального органу Державної Казначейської служби України в Глибоцькому районі, а саме: за липень 2015 р. - платіжне доручення №154 від 21.07.2015 р. в сумі 935,00 грн. та платіжне доручення № 157 від 21.07.2015 р. в сумі 12478,52 грн.; за серпень 2015 р. - платіжне доручення №182 від 20.08.2015 р. в сумі 985,93 грн. та платіжне доручення № 178 від 20.08.2015 р. в сумі 13158,40 грн.; за вересень - платіжне доручення № 206 від 21.09.2015 р. в сумі 12981,68 грн. та платіжне доручення № 202 від 21.09.2015 р. в сумі 972,69 грн.; за жовтень - платіжне доручення № 232 від 21.10.2015 р. в сумі 916,40 грн. та платіжне доручення № 228 від 21.10.2015 р. в сумі 12230,36 грн.; за листопад - платіжне доручення № 261 від 19.11.2015 р. в сумі 14332,40 грн. та платіжне доручення № 255 в сумі 1073,90 грн. (а.с. 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 20.11.2015 р. відповідачем здійснено перерахування коштів з коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований на суми заробітної плати за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності) на код класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) в сумі 42045,43 грн. згідно платіжного доручення № 53024264 від 20.11.2015 р. Вказана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні інтегрованими картками платника та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.
Отже, позивачем у встановлені строки здійснено оплату єдиного внеску на єдиний казначейський рахунок, відповідно будь-яких порушень ним допущено не було, оскільки відсутні негативні наслідки у вигляді недоотриманих коштів.
Оскільки сплачені позивачем кошти зараховано на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату (несвоєчасну сплату) ним необхідної суми єдиного внеску у визначений строк та, як наслідок, для застосування штрафних санкцій та пені.
Наведене відповідачем не враховано під час винесення оскаржуваного рішення, а тому рішення від 11.07.2016 р. №0006431300 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" є протиправним та підлягає скасуванню.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Згідно положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., що підтверджується квитанцією № 128 від 21.07.2016 р.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь 14 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) у сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Глибоцького відділення Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС України у Чернівецькій області від 11.07.2016 р. №0006431300 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".
3. Присудити на користь 14 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) у сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької ОДПІ ГУ ДФСУ у Чернівецькій області.
У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.К. Левицький
Постанова в повному обсязі складена 10.10.2016 р.