Справа № 202/8869/15-а
Провадження №6-а/202/28/2016
03 жовтня 2016 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Волошина Є.В.
за участю секретаря - Величко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за поданням старшого державного виконавця Відідлу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання незаконними дії та перерахунок розміру щомісячної допомоги на оздоровлення, -
У вересні 2016 року заявник звернувся до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання постанови суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання незаконними дії та перерахунок розміру щомісячної допомоги на оздоровлення. В обґрунтування заяви зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №51775267 з виконання виконавчого листа №202/8869/15-а від 11 травня 2015 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська зробити точний перерахунок, виплатити та призначити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат на день дії виплати за 2015 рік з урахуванням фактично виплаченої суми. Відповідно до вимог ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 26 липня 2015 року відкрито виконавче провадження, та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення. Боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для його самостійного виконання не виконано в цілому, а саме виконано лише в частині здійснення перерахунку (нарахування) недоплаченої державної допомоги, відповідно до якого нарахована сума недоплаченої соціальної допомоги за рішенням суду склала 5 970, 00грн., однак зазначені кошти не виплачені стягувачеві у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих коштів за рішенням суду можливо лише за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. У зв'язку з чим просив змінити спосіб та порядок виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2015 року та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 здійснене нарахування щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2015 рік в сумі 5970,00 грн.
Заявник у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ст. 263 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Розгляд справи проводиться у відсутність осіб, які беруть участь у справі, тому у відповідності до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 грудня 2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було винесено постанову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання незаконними дії та перерахунок розміру щомісячної допомоги на оздоровлення, згідно якої визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська щодо відмови у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2-ї групи, особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат на момент виплати відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська зробити точний перерахунок, виплатити та призначити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат на день дії виплати за 2015 рік з урахуванням фактично виплаченої суми.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №51775267 з виконання виконавчого листа №202/8869/15-а від 11 травня 2015 року.
Боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для його самостійного виконання не виконано в цілому, а саме виконано лише в частині здійснення перерахунку (нарахування) недоплаченої державної допомоги, відповідно до якого нарахована сума недоплаченої соціальної допомоги за рішенням суду склала 5 970, 00грн.
Відповідно до статті 3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який вступив в дію 01 січня 2013 року, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
06 лютого 2013 року набрав чинності у новій редакції Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Пунктом 3. Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 15 квітня 2013 р. № 267, до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 p. N 845, внесено зміни, а саме: пункт 25 доповнено абзацом такого змісту: «У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми".
Пункт 33 викладено в наступній редакції: «у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника».
Таким чином згідно подання старшого державного виконавця Відідлу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зазначений виконавчий документ не може бути скерований до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень у зв'язку з тим, що рішення прийнято про зобов'язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії. Так, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, так сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянута також за ініціативою суду.
Проте суд зазначає, що при вирішенні порушеного заявником у своєму поданні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинення дій на стягнення суми, він також керується правовими позиціями Верховного Суду України з цього питання, викладеними у постановах ВСУ від 11 листопада 2014 року у справі № 21-394а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-506а14, 17 лютого 2015 року № 21-622а14, які відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Правові позиції вищезазначених рішень полягають у наступному.
Відповідно до ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і про стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Аналізуючи норми ч.1 ст. 263 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська судового зобов'язання в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення через брак коштів на її виплату в розумінні ч.1 ст. 263 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Посилання заявника на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення ст.124 Конституції України та ст.14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).
Таким чином, відсутні правові підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 263 КАС було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена Управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська після надходження відповідних сум із державного бюджету.
При цьому суд звертає увагу на те, що прийняте судове рішення, для відновлення порушеного права позивача, судом постановлено саме про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська зробити точний перерахунок, виплатити та призначити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат на день дії виплати за 2015 рік з урахуванням фактично виплаченої суми, що відповідало заявленим у позові вимогам. При цьому будь-який розрахунок належної суми такої щорічної допомоги за спірний період судом не здійснювався, у зв'язку з чим зміна способу виконання такої постанови із зобов'язання виплатити допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги є фактичною зміною позовних вимог та вирішенням на стадії виконавчого провадження питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи, а відтак змінює по суті судове рішення, яке набрало законної сили.
З урахуванням викладеного, суд вважає заявлене подання необґрунтованим, та таким, що не відповідає встановленим нормам законодавства, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.160,165, 263 КАСУ України, суддя
В задоволенні подання старшого державного виконавця Відідлу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання незаконними дії та перерахунок розміру щомісячної допомоги на оздоровлення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Є.В. Волошин