ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
06.10.2016Справа № 910/18309/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз», м. Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Девон», м. Київ
про стягнення коштів у розмірі 7 711 306,03 грн.,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз», 05.10.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н, від 05.10.2016 року до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Девон», про стягнення коштів у розмірі 7 711 306,03 грн.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» позовна заява б/н від 05.10.2016 року про стягнення коштів у розмірі 7 711 306,03 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
В якості доказу сплати судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до позовної заяви додано ксерокопію платіжного доручення № 90 від 03.10.2016 року на суму 115 669 грн.
З огляду на викладене, ксерокопія платіжного доручення № 90 від 03.10.2016 року на суму 115 669 грн., не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Як вбачається з п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Зазначені вище обставини є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви без розгляду.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 56, 57, п. 4 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву б/н від 05.10.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до Приватного акціонерного товариства «Девон» про стягнення коштів у розмірі 7 711 306,03 грн., з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова