ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.10.2016Справа №910/12613/16
За позовом Приватного підприємства «КОМСЕРВІС - БЕЗПЕКА»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 8 483,53 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Зінченко І.О. - по дов. №б/н від 07.06.2016р.
Дешко М.М. - по дов. №б/н від 03.01.2015р.
Від відповідача: ОСОБА_1 - СПД
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного підприємства «Комсервіс -Безпека» про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 7 105,53 грн.,із яких: 3150 грн. основний борг, 3955,53 грн. штрафні санкції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 порушено провадження у справі № 910/12613/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник відповідача в судове засідання 01.08.2016р. не з'явився, письмового відзиву не надав.
Ухвалою від 01.08.2016р. розгляд справи було відкладено на 21.09.2016р.
В судове засідання 21.09.2016р. представники сторін не з'явилися. Заяв, клопотань на адресу суду від сторін не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено на 28.09.2016р.
В судовому засіданні відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанію АЛТІМЕТ ДІСТРІБ»ЮШН ЛТд (Британській Віргінські острови). Клопотання мотивоване тим, що відповідно до договору оренди №07/3379/1 від 03.12.2010р. дана компанія орендувала приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.
Суд розглянувши дане клопотання приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.
Із наданого відповідачем договору оренди №07/3379/1 від 03.12.2010р. вбачається, що дана Компанію АЛТІМЕТ ДІСТРІБ»ЮШН ЛТД (Британській Віргінські острови) орендувала приміщення за адресою: м. Київ, Боричів тік, 20/4 літ А, а спір в даній справі вирішується з приводу надання послуг про спостереження за спрацюванням засобів охоронно - тривожної сигналізації в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про витребування від позивача договору оренди на приміщення за адресою: АДРЕСА_1., що був укладений з відповідачем.
Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.
Суд розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представника позивача відзначає, що відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
З урахуванням того, що відповідач не зазначив, який доказ витребовується, підстави з яких випливає, що позивач має ці докази, не зазначив які обставини може підтвердити цей доказ, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.
В судовому засіданні 28.09.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що договір №1508-ПО припинив свою дію з 27.12.2013р., оскільки відповідач з даного часу не є власником приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, відповідач зазначає, що документи які підтверджують припинення відносин між сторонами по спірному договору у нього були викрадені, що підтверджується довідкою Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві від 14.07.2015р. №54/4044.
В судовому засіданні 28.09.2016р. оголошувалась перерва до 03.10.2006р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.09.2013 між Приватним підприємством "Комсервіс-Безпека" (далі - позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про спостереження за спрацюваннями засобів охоронно-тривожної сигналізації № 1508-ПО (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону за допомогою пульта централізованого спостереження об'єкт, а саме: офісне приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору охорона об'єкта здійснюється шляхом спостереження за станом засобів сигналізації на об'єкті та негайного виїзду ГМР при їх спрацюванні з метою затримання сторонніх осіб, що незаконно проникли на об'єкт, в період охорони.
Початком надання послуг виконавцем вважається дата, що вказана в акті вводу в експлуатацію охоронної сигналізації (Додаток № 1).
Згідно з п. 3.2.11 Договору замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги охорони.
Пунктом 3.2.17 Договору визначено обов'язок замовника після припинення договірних відносин повернути обладнання виконавцю, яке зазначене в п.5 Додатку № 1, в стані, придатному до подальшої його експлуатації або сплатити його вказану вартість, в разі пошкодження або втрати.
Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 Договору вартість послуг виконавця не залежить від фактичного часу охорони і становить суму: 441,67 грн., ПДВ (20%): 88,33 грн., загальна вартість: 530,00 грн. за один місяць.
Оплата за цим договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п'яти банківських днів поточного місяця.
Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному у п. 9.1 цього Договору та діє протягом календарного року (п. 9.2 Договору).
Пунктом 9.3 Договору встановлено, що якщо за 15 днів до закінчення дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовжений на той же термін, без обмеження кількості разів продовження дії Договору.
Згідно п. 4.1.2 договору позивач має право тимчасово не приймати об»єкт під охорону або припинити охорону, якщо відповідач має заборгованість по оплаті більш ніж 15-ть днів.
07.09.2013 сторонами було підписано Акт вводу в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації та обстеження технічного стану об'єкта.
Позивач зазначає, що припинив надати відповідачу послуги з 01.12.2015р. у зв'язку з заборгованість по платежам.
Оскільки, як зазначає позивач, він виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, однак відповідач за послуги не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 3 150,00 грн. за період з березня по листопад 2015 року.
Згідно зі ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 3150, 00 грн. підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача в частині того, що договір про спостереження за спрацюваннями засобів охоронно-тривожної сигналізації № 1508-ПО припинив свою дію 27.12.2013р., оскільки позивач продав це приміщення іншій особі, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідачем не надано доказів припинення дії договору № 1508-ПО як то підписання додаткових угод до договору, акту зняття охоронної та тривожної сигналізації. Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач здійснював оплату по договору № 1508-ПО до квітня 2015 року.
Посилання відповідача на те, що ним надавались листи позивачу про припинення дії договору, але у зв'язку із крадіжкою у нього документів він не має можливості надати їх суду, суд відзначає наступне:
Як вбачається із відповіді Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві від 14.07.2015р. №54/4044. у ОСОБА_1 16.05.2015р. були таємно викрадені речі та документи. Із даної довідки не вбачається, що у відповідача були викрадені документи, що стосуються правовідносин між сторонами по даній справі.
Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 88,44 грн. трьох відсотків річних, 1 222,20 грн. інфляційних втрат та 1 345,34 грн. пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат, та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначені суми. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 88,44 грн. трьох відсотків річних, 1 222,20 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.1.5 Договору у разі порушення строку оплати вартості наданих виконавцем послуг замовник за кожен день прострочення зобов'язаний виплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом було здійснено перерахунок заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру пені та встановлено, що позивачем вірно проведено розрахунок, а тому пеня підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1 345,34 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 1 299, 55 грн., відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 231 господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Оскільки позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, тому позовні вимоги в частині стягнення відноситься до 1 299, 55 грн., відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України задоволенню не підлягають.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних та пені, в загальному розмірі 7105,53 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 805,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.. ст.. 49, 82-95 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, будинок 6, корпус 1; ідентифікаційний код: 35900097) заборгованість в розмірі 3 150 грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 345 грн. 34 коп., 3% річних в розмірі 88 грн. 44 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 222 грн. 20 коп. та 1 125 грн. 82 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.10.2016р.
Суддя Трофименко Т.Ю.