Ухвала
28 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта - Банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів банківського вкладу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року,
встановила:
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 23 грудня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством «Дельта - Банк» (далі - ПАТ «Дельта-Банк») було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у розмірі
10 000 доларів США у доларах США на строк до 6 січня 2015 року під
5,5 % річних. 7 січня 2015 року, після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий», позивач звернувся до відповідача для отримання вкладу, на що отримав пропозицію про укладення нового договору банківського вкладу у зв'язку з тимчасовими проблемами в банку та неможливістю видати суму вкладу. 8 січня 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір банківського вкладу (депозит) «Зростаючий» у доларах США до 22 січня 2015 року із ставкою 5,5% річних.
23 січня 2015 року після закінчення строку дії договору позивачу не було повернуто грошові кошти, що перебували на депозитному рахунку.
19 червня 2015 року на адресу позивача ПАТ «Дельта Банк» направив лист, зі змісту якого вбачається, що за рахунками, відкритими на ім'я позивача, операції щодо виплат тимчасово обмежені на період введення у банку тимчасової адміністрації.
Ураховуючи наведене, просив стягнути з ПАТ «Дельта Банк»
10 110,11 доларів США, що еквівалентно 236 273, 27 грн.
У ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» виплатило позивачу частину суми банківського вкладу у розмірі 200 000 грн.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 21 квітня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд правильно застосував положення ст. ст. 1066, 1068 ЦК України, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до вірного висновку про те, що оскільки з 3 березня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення
ПАТ «Дельта Банк» з ринку, а на момент ухвалення рішення судом першої інстанції (25 лютого 2016 року) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого
2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
М.К.Гримич
О.В.Умнова