28 вересня 2016 року № 876/3331/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,
за участі секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 березня 2016 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Лорелея» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Департамент містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,
встановив:
В червні 2007 року позивач ПП «Лорелея» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача виконкому Львівської міської ради, в якому, з врахуванням уточнення позову, просив визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 327 від 25.05.2007 р. «Про скасування наказу директора департаменту землеустрою та планування забудови міста від 10.10.2000 р. № 1610/424-07 та розпоряджень голови Галицької районної адміністрації від 27.02.2006 р. № 227 і від 16.03.2006 р. № 320».
Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив в позові відмовити.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 30.03.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №327 від 25.05.2007 року «Про скасування наказу директору департаменту землеустрою та планування забудови міста від 10.10.2000 року №1610/424-07 та розпорядження голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 27.02.2006 року №227 і від 16 березня 2006 року №320».
З цією постановою суду першої інстанції від 30.03.2016 року не погодився відповідач виконавчий комітет ЛМР та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржене рішення ВК ЛМР № 327 від 25.05.2007 р. прийнято у відповідності до норм чинного законодавства. Вказує апелянт, що земельні ділянки за адресою: м. Львів, пл. Підкови та пр. Шевченка, 7-9 відносяться до земель комунальної власності м. Львова, а ПП «Лорелея» порушено порядок виконання будівельних робіт та прийняття об'єктів у експлуатацію, оскільки позивач не отримав дозвіл на виконання будівельних робіт та не мав відповідного проекту. Також у позивача відсутні документи, які б стверджували проходження процедури прийняття в експлуатацію. Крім того, апелянт зазначає про не відповідність мети договору оренди землі призначенню діяльності павільйону на пр. Шевченка, 7-9 та пл. Підкови.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 30.03.2016 року та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач не погодився з апеляційною скаргою, подав заперечення на апеляційну скаргу, просить оскаржену постанову суду від 30.03.2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що Наказом директора департаменту землеустрою та планування забудови міста від 10.10.2000 р. за №1610/424-07 затверджено Акт державної технічної комісії від 11.09.2000 р. про готовність до експлуатації павільйонів і літніх майданчиків на пл. Підкови та пр. Шевченка, 7-9, встановлених ПП «Лорелея» на підставі Ухвали сесії №949 від 20.11.1997 р. та проектної документації погодженої Головним управлінням архітектури і містобудування (а.с. 12 Т.1).
Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської МР від 27.02.2006 року № 227 присвоїно будівлі площею 48,3 м.кв. будинковий № 3 на пл. Підкови, а павільйону площею 15,4 м.кв. будинковий № 7а на пр. Шевченка (а.с. 28 Т.1).
Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської МР від 16.03.2006 року № 320 вирішено оформити ПП «Лорелея» право приватної власності на будівлю № 3 на площі І.Підкови загальною площею 48,3 м.кв. та на будівлю № 7а на проспекті Шевченка загальною площею 15,7 м.кв.. Цим розпорядженням доручено відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району оформити і видати ПП «Лорелея» свідоцтво про право власності на вказані будівлі, а ПП «Лорелея» - зареєструвати свідоцтва про право власності в обласному комунальному підприємстві ЛМР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (а.с. 23 Т.1).
На підставі вказаного Розпорядження № 320 від 16.03.2006 року Галицькою районною адміністрацією видано 16.03.2006 року ПП «Лорелея» свідоцтво про право приватної власності № Г- 01773 на будівлю загальною площею 48,3 м.кв. за адресою м. Львів, пл. Підкови 3, та свідоцтво про право власності № Г- 01774 на будівлю загальною площею 15,7 м.кв. за адресою м. Львів, пр. Шевченка 7а (а.с. 24-25 Т.1).
Згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10154645 та № 10154451 від 21.03.2006 року, ПП «Лорелея» зареєстровано право власності на будівлю загальною площею 48,3 м.кв. за адресою м. Львів, пл. Підкови 3, та на будівлю загальною площею 15,7 м.кв. за адресою м. Львів, пр. Шевченка 7а (а.с. 26-27 Т.1).
Оскарженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 327 від 25.05.2007 р. скасовано вказані вище Наказ директора департаменту землеустрою та планування забудови міста від 10.10.2000 р. №1610/424-07 та розпорядження голови Галицької районної адміністрації від 27.02.2006 р. №227 та від 16.03.2006 р. №320» (а.с. 49, 199 Т.1).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 10, 11, 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на час прийняття спірного рішення виконкому від 25.05.2007 року), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад передбачені главою 3 вказаного Закону.
Також, згідно ст.52 зазначеного Закону, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради. Виконавчий комітет ради: 1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; 2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; 3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що вказані вище Наказ директора департаменту землеустрою та планування забудови міста від 10.10.2000 р. №1610/424-07 та розпорядження голови Галицької районної адміністрації від 27.02.2006 р. №227 та від 16.03.2006 р. №320, будучи ненормативними правовими актами органу місцевого самоврядування, станом на 25.05.2007 року були реалізовані, оскільки на їхній підставі позивачем ПП «Лорелея» було оформлено 16.03.2016 року право власності на будівлі в м. Львові на пл. Підкови 3 та на пр. Шевченка 7а.
Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ці Наказ і Розпорядження вичерпали свою дію, і на їхній підставі виникли правовідносини щодо права власності, а тому, з врахуванням ст.3 Конституції України, ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування в Україні), такі акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування, погіршуючи становище осіб, яких вони стосуються, в ситуації коли такі особи заперечують проти цього.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 березня 2016 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Лорелея» до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 03.10. 2016 року.