03 жовтня 2016 року Справа № 876/5958/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Єврософтвер-Юей» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єврософтвер-Юей» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання незаконною і скасування вимоги про сплату боргу,-
ТзОВ «Єврософтвер-Юей» звернулося з адміністративним позовом до Личаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання незаконною і скасування вимоги про сплату боргу від 06.06.2016 року за №5407-17.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що товариство, подавши відповідні платіжні доручення, що були прийняті банком, здійснило всі дії, необхідні для здійснення переказу коштів у сумі 193397 грн. 39 коп. на відповідний рахунок для сплати податку у встановлені законодавством строки. А відтак, на думку позивача, податкова вимога про сплату вказаної суми податкового зобов'язання винесена протиправно та підлягає скасуванню. В додаткових поясненнях позивач покликається на судову практику Вищого адміністративного суду України.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з аналізу п. 57.1 ст. 57, п. 59.3 ст. 59, п. 38.1 ст. 38 ПК України та ч. 5 ст. 45 БК України, обов'язок щодо сплати податків та зборів вважається належним чином виконаним з моменту надходження коштів на відповідні казначейські рахунки. З облікової картки платника єдиного податку з юридичних осіб на ТзОВ «Єврософтвер-Юей», за останнім числиться заборгованість у розмірі 193397,39 грн. доказів зарахування сплачених згідно представлених платіжних доручень коштів на єдиний казначейський рахунок позивачем не надано. Наведена судова практика позивачем не підлягає застосуванню до спірних правовідносин на думку суду.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та задоволити позов.
Покликання маються на те, що погашення боргу підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи до Банку, спочатку через систему «Клієнт Банк», а після безпосередньо до Банку. Згідно ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позивач вважається таким чином, що виконав всі необхідні для відповідного переказу з дати надходження розрахункового документу на виконання до банку. Доручення надійшли 17.05.2016 року та 20.05.2016 року.
Крім того, після запровадження тимчасової адміністрації Банку, що й послужило неперерахуванням коштів, позивач вживав заходів та отримав звернення на лист, про що й повідомив відповідача.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи зокрема, те що Личаківською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області було винесено податкову вимогу від 06.06.2016 року за №5407-17 у якій вимагалось терміново сплатити суму податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 193397 грн. 39 коп.
Позивач, не погоджуючись з вищенаведеною вимогою, представлено платіжні доручення від 17.05.2016 року за №884 на суму 193397 грн. 39 коп. та від 20.05.2016 року за №929 на суму 193397 грн. 39 коп., які на його думку, підтверджуюсь факт погашення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно п. 129.7 ст. 129 Податкового Кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.
При цьому, платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Відтак, платіжні доручення від 17.05.2016 року за №884 на суму 193397 грн. 39 коп. та від 20.05.2016 року за №929 на суму 193397 грн. 39 коп., підтверджуюсь факт погашення стороною позивача суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб.
З врахуванням вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що оскільки з'ясовано причини, за яких відповідні кошти не надійшли до бюджету у встановлений строк (запровадження тимчасової адміністрації в банку), встановлено наявність достатнього залишку на рахунку відповідача у день подання платіжних доручень та дотримання ним умов для здійснення банківського платежу, винесення податкової вимоги з боку податкового органу є передчасним.
Якщо іти далі, то дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою й для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК (позиція ВСУ від 16.06.2015 року).
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Єврософтвер-Юей» задоволити.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року по справі № 813/2138/16 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Єврософтвер-Юей» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання незаконною і скасування вимоги про сплату боргу задоволити.
Визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 06.06.2016 року № 5407-17.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
судді Н.Г. Левицька
ОСОБА_1
Повний текст виготовлено 05.10.2016 року