Справа № 822/324/16
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
29 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
Позивача: ОСОБА_2
Представника відповідача: Гринишина І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 року "По особовому складу" в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність. Поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді старшого інспектора Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.02.2016 року по 30.06.2016 року включно. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити .
Позивач проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, відповідно до наказу ГУНП № 13 о/с від 07.11.2015 року, ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора Хмельницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції та присвоєно спеціальне звання капітан поліції з 07.11.2015 року.
Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 12.01.2016 року № 9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580-VIII та вимогами Інструкції № 1465 наказано, зокрема:
- провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів, атестаційною комісією ГУНП починаючи з 12 січня 2016 року;
- створити атестаційні комісії ГУНП № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6;
- погодити з керівництвом Національної поліції України персональний склад атестаційних комісій ГУНП та подати їх на затвердження.
Позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок, набравши 34 бали із 60 можливих та професійне тестування, набравши 31 бал із 60 можливих.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії № 5 поставлено на голосування рішення " 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування: за - 4, проти - 0. Підставами для прийняття вказаного рішення зазначені наявність значної кількості підтверджених фактів про неправомірність його дій, нещирість при проведенні атестування.
Рішення атестаційної комісії № 5 ГУНП у Хмельницькій області, оформлене протоколом ОП №15.00002437.0017086 від 01.02.2016 року було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 01.02.2016 року та ознайомлено із ним ОСОБА_2 04.02.2016 року.
Позивач, не погоджуючись з рішенням атестаційної комісії № 5, оскаржив рішення до апеляційної атестаційної комісії західного регіону.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою апеляційної атестаційної комісії західного регіону поставлено на голосування рішення відхилити скаргу поліцейського, яке підтримано за результатами голосування: за - 4, проти - 0, виходячи з наступного: на низькому рівні володіє нормативно-правовою базою, яка регламентує діяльність поліції, безініціативний, нерішучий, невмотивований, відсутнє бачення майбутнього.
Рішення апеляційної атестаційної комісії західного регіону, оформлене протоколом від 08.02.2016 року внесено до розділу V атестаційного листа позивача 08.02.2016 року.
Наказом ГУНП в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 року відповідно до Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_2 (М-161755), старшого інспектора Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП з 10.02.2016 року, на підставі рішення апеляційної комісії від 10.02.2016 року.
Наказом ГУНП в Хмельницькій області № 87 о/с від 19.05.2016 року внесено зміни до пункту Наказу ГУНП від 10.02.2016 року № 10 о/с, яким змінено дату звільнення позивача з 10.02.2016 року на 17.02.2016 року.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських була затвердженої 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 , прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вважаючи зазначені дії відповідачів незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Судова колегія апеляційної інстанції частково погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційних скарг, зазначає наступне.
02.07.2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ), який, відповідно до преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з пунктом 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закон №580-VІІІ, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон №580-VІІІ, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема молодший лейтенант міліції - молодший лейтенант поліції.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі його особистої заяви прийнятий на службу в поліцію на підставі наказу, який не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, також свідчить про те, що відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом №580-VІІІ.
Зазначений наказ не дозволяє суду будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття. Прийнявши його відповідач взяв на себе відповідальність за його достовірність, а саме, за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку переатестування.
До того ж відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто для вже призначеного на посаду працівника.
Статтею 59 Закону №580-VІІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. Згідно з приписами ст. 58 Закону №580-VІІІ призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, шляхом видання наказу про призначення за його згодою він вважається відповідно до статті 58 цього Закону призначеним безстроково.
Аналіз пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ свідчить про те, що вказана норма не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.
Наявність тимчасового штату органу не виключає прийняття на службу безстроково, як і наявність затвердженого постійного штату органу не виключає прийняття на службу тимчасово. Згідно з ч.2 ст.58 Закону №580-VІІІ строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.
Наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області відносно позивача про прийняття його на службу в поліцію та призначення на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість призначення на посаду.
За таких обставин судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить служу на посаді в органах Національної поліції у відповідності до ст.58 Закону України №580-VІІІ безстроково.
Законом України №580-VІІІ також визначені мета та підстави атестування поліцейських. Відповідно до ч.1 ст.57 Закону атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наведені у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Позиція НП України зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських НП України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Проте наведені підстави для призначення атестування колегія суддів відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій вищезазначеної статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Закон України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Закріплену у частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" мету атестування відповідач - НП України необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.
Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Крім того, правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 р. №4312-VI.
Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".
За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав передбачених ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" для направлення позивача для атестування поліцейських відповідає фактичним обставинам справи.
Як зазначалося вище, Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 12.01.2016 року № 9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580-VIII та вимогами Інструкції № 1465 наказано, зокрема:
- провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів, атестаційною комісією ГУНП починаючи з 12 січня 2016 року;
- створити атестаційні комісії ГУНП № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6;
- погодити з керівництвом Національної поліції України персональний склад атестаційних комісій ГУНП та подати їх на затвердження.
Відносно позивача, згідно проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії № 5 поставлено на голосування рішення " 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування: за - 4, проти - 0. Підставами для прийняття вказаного рішення зазначені наявність значної кількості підтверджених фактів про неправомірність його дій, нещирість при проведенні атестування.
Відповідно до статті 57 Закону №580-VІІІ розроблена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських від 17.11.2015 року №1465 (далі - Інструкція №1465), розділом ІV якої визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Тому саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.
Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465, керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Крім того, згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
З атестаційного листа позивача вбачається, що ним, пройшовши тестування на застосування загальних навичок, набрав 34 бали із 60 можливих та професійне тестування, набрав 31 бал із 60 можливих.
Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження). Згідно з пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Згідно з пунктами 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Відповідно до пунктів 12,13 Розділу VІ Інструкції №1465 апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення.
У рішеннях атестаційних комісій щодо атестації позивача та розгляду його скарги відсутні обґрунтування та мотиви прийнятих рішень, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення. При цьому посилання відповідача на те, що Інструкцією №1465 не передбачено для атестаційної комісії зазначати мотиви прийняття ними рішень не може бути підставою для залишення оспорюваного рішення чинним, оскільки воно за своїм змістом є невідповідним вимогам частини 3 статті 2 КАС України, а саме є необґрунтованим.
Висновок апеляційної атестаційної комісії також не відповідає цим вимогам, оскільки зазначивши у рішенні про те, що позивач не викликає довіри, продемонстрував наднизький рівень теоретичних знань нормативно-правових актів, не впевнений у своїх твердженнях, низькі показники виконання фактичних обов'язків, дана комісія не навела жодних доводів для підтвердження такого висновку, не послалась на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також не навела жодних доказів в обґрунтування цих тверджень.
В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційних комісій не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з наведених підстав висновок Атестаційної комісії №5 є необґрунтованими та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, що водночас було вірно встановлено судом першої інстанції.
Також, судом встановлено, що у оспорюваному наказі позивача про звільнення підставою для звільнення зазначено висновок апеляційної атестаційної комісії, однак такий висновок за обставин даної справи не може слугувати підставою для звільнення позивача.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.
За таких обставин всі послідуючі дії щодо позивача - проведення атестації, звільнення його з поліції за наслідками атестації, є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ст.57 Закону України №580-VІІІ.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Водночас, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, то судом безпідставно не враховано при розрахунку сум вимушеного прогулу здійснену відповідачем виплату вихідної допомоги позивачці, чим порушено вищенаведені рекомендації Верховного Суду України та інтереси відповідача щодо зайвих витрат коштів з фонду оплати праці.
Крім того, при визначенні суми вимушеного прогулу судом не зазначено, чи ця сума визначена без передбачених законодавством відповідних утримань з заробітної плати (податків та зборів), або з ними, що зумовлює складнощі при виконанні судового рішення.
Також, згідно абзацу 10 п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.
Згідно із пунктом 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
Отже, за приписами наведених норм, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13).
Зміст наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що у випадках стягнення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення постанови суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства.
В мотивувальній частині судового рішення повинні міститись встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридична оцінка, а також оцінка доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, однак в оскаржуваному рішення суду І інстанції такі обставини та їх оцінка відсутні.
Отже, при стягненні суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, необхідно вказати конкретну суму, що підлягає стягненню, а саме: 23724,14 грн. за період з 17.02.2016 р. по 30.06.2016 р., та середньомісячного заробітку за один місяць, яка підлягає негайному виконанню у сумі 3641,19 грн.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну постанови суду І інстанції .
Згідно з п.2 ч.1 ст.198 та п.1 ч.1 ст.201 КАС України, суд апеляційної інстанції може змінити постанову суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргуГоловного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії змінити .
Абзац 4 резолютивної частини постанови змінити і викласти в наступній редакції :" Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з 17.02.2016 року по 30.06.2016 року в сумі 23724,14 грн."
Абзац 5 резолютивної частини постанови змінити і викласти в наступній редакції:" Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць у сумі 3641,19 грн. підлягає негайному виконанню".
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.