Справа № 461/5543/16-к
Провадження №1-кп/461/426/16
04.10.2016 р. Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Гримайлів, Гусятинського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_8 04.06.2016 року о 11 год. 00 хв., перебуваючи за кермом автомобіля марки «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у м.Львові по вул.Городоцькій від центру міста у напрямку пл.Кропивницького, навпроти будинку №76, порушив чинні вимоги ПДР України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №136 від 06.03.2013 року, а саме: Р.1 п.1.5; Р.2 п.2.3.б; 2.3.д; Р.18 п. 18.4, які виразилися в тому, що він своїми діями створив небезпеку для руху, був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при проїзді нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зменшив швидкість та зупинився трамвай, що рухався ліворуч від нього, не зменшив швидкості руху аж до повної зупинки, тим самим створив перешкоду в русі пішоходам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які переходили проїзну частину по вказаному переходу з ліва на право по напрямку його руху, в результаті чого допустив наїзд на них. Внаслідок ДТП пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
В результаті порушення правил безпеки дорожнього руху пішохід ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 331/2016 від 29.07.2016 року, зазнала наступних травм: закритий перелом верхньої третини правої плечової кістки, що утворилася від контакту правого плеча з тупим предметом, можливо 04.06.2016 року під час ДТП та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а пішохід ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи №332/2016 від 29.07.2016 року, зазнала наступних травм: закриті переломи 7,8,9,10 ребер зліва, по задній акселярній лінії, що утворився від контакту з тупим предметом лівої задньобокової поверхні грудної клітки, можливо 04.06.2016 року під час ДТП та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, зокрема, про те, що він 04.06.2016 року о 11 год. 00 хв., перебуваючи за кермом автомобіля марки «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у м.Львові по вул.Городоцькій від центру міста у напрямку пл.Кропивницького, навпроти будинку №76, порушив чинні вимоги ПДР України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №136 від 06.03.2013 року, а саме: Р.1 п.1.5; Р.2 п.2.3.б; 2.3.д; Р.18 п. 18.4, які виразилися в тому, що він своїми діями створив небезпеку для руху, був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при проїзді нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зменшив швидкість та зупинився трамвай, що рухався ліворуч від нього, не зменшив швидкості руху аж до повної зупинки, тим самим створив перешкоду в русі пішоходам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які переходили проїзну частину по вказаному переходу з ліва на право по напрямку його руху, в результаті чого допустив наїзд на них. Внаслідок ДТП пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють жодних обставин справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинив Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що обвинувачений раніше не судимий, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Крім того, по даній справі потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення з останнього заподіяної їй злочином матеріальної шкоди в розмірі 3419,54 грн., 2000 грн. витрат на правову допомогу, та 50 000 грн. моральної шкоди з підстав викладених у позовній заяві.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення з останнього заподіяної їй злочином матеріальної шкоди в розмірі 1355,08 грн., 2000 грн. витрат на правову допомогу, та 50 000 грн. моральної шкоди з підстав викладених у позовній заяві.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні визнав цивільні позови частково, надавши пояснення про те, що суми на відшкодування матеріальної та моральної шкоди заявлені потерпілими є необґрунтованими, зокрема 247,53 грн. на додаткове харчування. Крім того, зазначив про те, що він є пенсіонером, має на утриманні дружину пенсіонера, яка є інвалідом 2-ої групи і не має матеріальної можливості сплатити суму заявлену позивачем, зокрема суму моральної шкоди.
Оцінивши заявлені цивільні позови, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку обвинуваченого, який частково визнав цивільні позови потерпілих, суд прийшов до висновку, що така шкода знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_8 кримінальним правопорушенням, а тому у відповідності до ст.ст.23, 1166 ЦК України, враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що цивільні позови підлягають частковому задоволенню. Зокрема суд вважає обґрунтованою суму матеріальної шкоди, яку потерпіла ОСОБА_5 понесла на лікування в розмірі 1189,24 грн. та на транспортні витрати пов'язані із лікуванням в розмірі 2230,30 грн., що становить 3419,54 грн.; 2000 грн. витрат на правову допомогу; та суму матеріальної шкоди, яку потерпіла ОСОБА_6 понесла на придбання ліків в розмірі 1107,55 грн., 2000 грн. витрат на правову допомогу.
Задовольнити вимоги позивачів про стягнення по 50 000 гривень на відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, суд не знаходить за можливе, оскільки така сума є значно завищеною та не відповідає глибині моральних страждань позивачів, та тих додаткових зусиль, що були вжиті ними на відновлення порушеного права.
Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, характер негативних наслідків, матеріальні та особистісні обмеження, порушення та зміну звичайного способу життя і зв'язків, вважає за можливе стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі по 5 000 грн., на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що буде еквівалентом завданим моральним стражданням, оскільки саме ця сума відповідає всім обставинам справи та вищезазначеним принципам.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 3419 (три тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 54 коп. матеріальної шкоди заподіяної злочином; 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу та 5 000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 1107 (одну тисячу сто сім) грн. 55 коп. матеріальної шкоди заподіяної злочином; 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу та 5 000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.
Речові докази: автомобіль марки «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_8 .
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1