Справа №461/9781/13-ц
Провадження №2/461/55/16
04 жовтня 2016 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Государського А.В.
при секретарі Думич Р.М.,
за участю: прокурора Поліщука Т.А.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Львівського комунального підприємства "Зелений Львів", Державного управління охорони навколишнього середовища у Львівській області до ОСОБА_2, Львівської міської ради, третя особи - Львівська обласна рада про визнання нечинними та скасування ухвал, визнання недійсними та скасування договорів, зобов'язання до вчинення дій
Позивач звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Львівського комунального підприємства "Зелений Львів", Державного управління охорони навколишнього середовища у Львівській області до ОСОБА_2, Львівської міської ради, третя особи - Львівська обласна рада про визнання нечинними та скасування ухвал, визнання недійсними та скасування договорів, зобов'язання до вчинення дій. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що прокуратурою м.Львова проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства ЛМР, за наслідками якої встановлено, що оскаржуваною ухвалою №60 від 22.06.2006 року ОСОБА_2 погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1. У подальшому оскаржуваною ухвалою №3489 від 07.05.2010 року внесено зміни до вищевказаної ухвали, а саме п.1 викладено в новій редакції «Погодити гр.ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років терміном на 10 років за рахунок земель, що не надані у власність або користування» площею 0,06 га для обслуговування існуючого житлового будинку, площею 0,0110 га для ведення городництва. На підставі оскаржуваної ухвали ОСОБА_2 01.11.2010 року із ЛМР укладено два договори оренди землі №Г-881 на земельну ділянку площею 0,06 га. та договір №Г-882 на земельну ділянку площею 0,011 га. Оскаржувною ухвалою №1864 від 14.11.2012 року ЛМР включила до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення під приватизованими об'єктами нерухомості земельну ділянку площею 0,06 га на АДРЕСА_1 для продажу ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку. Стверджує, що ЛМР прийняттям оскаржуваних ухвал порушила права та інтереси ЛКП «Зелений Львів», Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, оскільки вилучено частину парку усупереч вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд України. Просить суд визнати нечинними та скасувати ухвали ЛМР №60 від 22.06.2006 року, №3489 від 07.05.2010 року та №1864 від 14.11.2012 року; визнати недійсним та скасувати Договір оренди землі укладений між Львівською міською радою та ОСОБА_2 від 01.11.2010 року, який зареєстрований у Львівській міській раді за №Г-88; визнати недійсним та скасувати договір оренди землі укладений між Львівською міською радою та ОСОБА_2 від 01.11.2010 року, який зареєстрований у Львівській міській раді за №Г-882; зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельні ділянки розташовані на АДРЕСА_1 та привести їх у придатний до використання стан.
17.09.2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати нечинними та скасувати ухвали ЛМР №60 від 22.06.2006 року, №3489 від 07.05.2010 року та №1864 від 14.11.2012 року; визнати недійсним та скасувати Договір оренди землі укладений між Львівською міською радою та ОСОБА_2 від 01.11.2010 року, який зареєстрований у Львівській міській раді за №Г-88; визнати недійсним та скасувати договір оренди землі укладений між Львівською міською радою та ОСОБА_2 від 01.11.2010 року, який зареєстрований у Львівській міській раді за №Г-882; зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельні ділянки розташовані на АДРЕСА_1 плошею 0,0600 га., вартістю 929484 грн. та площею 0,0110 га., вартістю 55,12 грн. та привести їх у придатний до використання стан.
В судовому засіданні прокурор Поліщук Т.А. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 проти позову заперечив, зазначивши про те, що оспорювані правочини були вчинені з дотриманням вимог чинного на той час законодавства. Також зазначив, що протягом усього періоду розгляду справи, заступником прокурора м. Львова так і не було надано жодних належних доказів того, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах парку "Снопківський", а відтак просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ЛМР в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Ухвалою Львівської міської ради №60 від 22.06.2006 року «Про погодження ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1» (а.с.42) ОСОБА_2 погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,071 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для обслуговування існуючого житлового будинку.
Ухвалою Львівської міської ради №3489 від 07.05.2010 року «Про затвердження гр.ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1» (а.с.24) внесено зміни до Ухвали від 22.06.2006 року №60, п.1 викладено в новій редакції «Погодити гр.ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років за рахунок земель, що не надані у власність або користування» площею 0,06 га. для обслуговування існуючого житлового будинку, площею 0,0110 га. для ведення городництва. Пунктом 2 вищевказаної ухвали на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельні ділянки на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з яких площею 0,06 га для обслуговування існуючого житлового будинку за функцією використання - землі житлової забудови, площею 0,011 га для ведення городництва за функцією використання - землі сільськогосподарського призначення.
01.11.2010 року на підставі вищевказаної ухвали ОСОБА_2 із Львівською міською радою укладено договір оренди землі №Г-881 на земельну ділянку площею 0,06 га та договір оренди землі №Г882 на земельну ділянку площею 0,011 га (а.с.26-30), які 30.12.2011 року зареєстровані в управлінні Держкомзему у м.Львові за №461010004000679 та №461010004000680 (а.с.26-29).
Ухвалою Львівської міської ради №1864 від 14.11.2012 року «Про включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення під приватизованими об'єктами нерухомості земельної ділянки на АДРЕСА_1 для продажу ОСОБА_2 (а.с.25) Львівська міська рада включила до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення під приватизованими об'єктами нерухомості земельну ділянку площею 0,06 га на АДРЕСА_1 для продажу ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку.
Основним предметом доказування у даній справі є факт знаходження чи не знаходження спірних земельних ділянок в межах парку "Снопківський".
Оскільки, для встановлення вказаної обставини необхідні спеціальні знання, 07.07.2015 року, за клопотанням представника ОСОБА_2, судом було постановлено ухвалу про призначення у справі земельно-технічної експертизи. На вирішення експерта було поставлено наступні питання: 1) до якої категорії земель за основним цільовим призначенням належали земельні ділянки, кадастровий НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у АДРЕСА_1 станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент?; 2) чи входили земельні ділянки, кадастровий НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у АДРЕСА_1 станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент? Проведення експертизи було доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
22.07.2015 року від судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло клопотання у якому було зазначено, що для проведення експертизи експертам необхідно надати картографічні матеріали (план-схеми) меж парку "Снопківський" станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент. Проте, жодним із учасників процесу такі матеріали не були надані.
У зв'язку з цим, 02.09.2015 року Львівським НДІСЕ було надіслано повідомлення № 2686 про неможливість дати висновок судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 461/9781/13-ц.
Судом двічі (10.11.2015 року та 25.12.2015 року) надсилався запит до Відділу державного земельного агенства у м. Львові з проханням надати відповідні картографічні матеріали.
Натомість, у своїй відповіді від 28.01.2016 року Відділ державного земельного агенства у м. Львові зазначив, що картографічні матеріали (план-схеми) меж парку "Снопківський" станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент - у Відділі відсутні.
Після цього, у судовому засіданні, яке відбувалося 10.02.2016 року, прокурор Поліщук Т.А. надав копії картографічних матеріалів, стверджуючи що це саме ті матеріали, які необхідні для проведення експертизи. При цьому, прокурор не зміг пояснити - звідки у нього ці копії та де знаходяться оригінали цих документів. Вказані документи були долучені до матеріалів справи.
У зв'язку з цим, зважаючи на надання прокурором копій картографічних матеріалів, 16.03.2016 року, за клопотанням представника ОСОБА_2, судом було знову постановлено ухвалу про призначення у справі земельно-технічної експертизи. На вирішення експерта було поставлено наступні питання: 1) до якої категорії земель за основним цільовим призначенням належали земельні ділянки, кадастровий НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у АДРЕСА_1 станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент? 2) чи входили земельні ділянки, кадастровий НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у АДРЕСА_1 станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент? 3) чи копія плану встановлення меж земельної ділянки парку "Дружба" як зони відпочинку трудящих м. Львова надана прокурором у судовому засіданні, яке відбувалося 10.02.2016 року, може бути належним доказом знаходження земельних ділянок, кадастровий НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у АДРЕСА_1 станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент? Проведення експертизи було доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Проте, експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду було надіслано клопотання від 28.03.2016 року у якому зазначено, що для проведення експертизи експертам необхідно надати картографічні матеріали (план-схеми) меж парку "Снопківський" станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент, оскільки в матеріалах справи, у тому числі серед наданих прокурором картографічних матеріалів, таких документів немає. Натомість, жодним із учасників процесу такі матеріали не були надані.
У зв'язку з цим, 13.05.2016 року Львівським НДІСЕ було надіслано повідомлення № 1439 про неможливість дати висновок судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 461/9781/13-ц.
Таким чином, єдиними належними доказами, які можуть допомогти встановити факт знаходження чи незнаходження спірних земельних ділянок у межах парку "Снопківський" є картографічні матеріали (план-схеми) меж парку "Снопківський" станом на 22.06.2014 року, станом на 07.05.2010 року, станом на 01.11.2010 року, станом на 14.11.2012 року та станом на теперішній момент.
Натомість, як вбачається із повідомлень Львівського НДІСЕ від 02.09.2015 року № 2686 та від 13.05.2016 року № 1439, у матеріалах судової справи такі документи відсутні.
В силу вимог ст. 60 ЦПК України, обов'язок надання відповідних картографічних матеріалів, як і обов'язок доказування факту знаходження спірних земельних ділянок в межах парку "Снопківський" покладається на заступника прокурора м. Львова.
Проте, жодних картографічних матеріалів, які б давали змогу встановити факт знаходження спірних земельних ділянок в межах парку "Снопківський" заступником прокурора м. Львова так і не було надано.
Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог статті 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК України, якою закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Пунктом 3 ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги першого заступника прокурора м. Львова є необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 10, 60, 88, 169, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.19, 20, 44 ЗК України, Законом України «Про природно-заповідний фонду України» від 16.06.1992 року, з наступними змінами, суд,
В задоволенні позову заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Львівського комунального підприємства "Зелений Львів", Державного управління охорони навколишнього середовища у Львівській області до ОСОБА_2, Львівської міської ради, третя особи - Львівська обласна рада про визнання нечинними та скасування ухвал, визнання недійсними та скасування договорів, зобов'язання до вчинення дій, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий А.В. Государський