Справа №461/4706/16-ц
Іменем України
22 вересня 2016 року
Галицький районний суд м. Львова
в складі :
головуючого - судді Радченка В.Є.,
при секретарі - Мисько С.М.,
з участю:
представниці позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування та до Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
19.07.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, треті особи - ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності в порядку спадкування. В ході судового розгляду до участі у справі у якості відповідача був залучений ОСОБА_4 Інші треті особи виключені зі складу учасників.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина - квартира АДРЕСА_1. Оформити право на спадкування він не може, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, а є лише ордер на право проживання. Крім нього, спадкоємцем за законом є його брат ОСОБА_4
Просить суд усунути ОСОБА_4 від спадкування та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на вищевказану квартиру.
Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача Львівської міської ради проти позову заперечив, зазначивши, що квартира не приватизована, знаходиться у власності Львівської міської ради та не може бути спадковим майном. Така квартира не належала спадкодавцеві на праві власності.
Відповідач ОСОБА_4 до суду не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ЛКП «Центральне» № 3051 від 23.06.2016 року квартира АДРЕСА_1 належить Львівській міській раді (перебуває у житловому фонді територіальної громади). У вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
ОСОБА_7 проживала в квартирі на підставі ордеру № 758 від 09.04.1949 року, виданого виконкомом Шевченківської райради депутатів трудящих м. Львова.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_1).
Після звернення позивача до приватного нотаріуса ЛМНО Амбросійчук Л.В. із заявою про прийняття спадщини, у видачі свідоцтва ОСОБА_3 було відмовлено у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
Вказаним законом встановлені умови та порядок набуття громадянами права власності на квартири, які перебувають у державному (комунальному) житловому фонді.
Зазначена у позові квартира, з огляду на надані суду докази, у важність померлої ОСОБА_7 набута не була.
Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину. Та обставина, що спадкодавець не зареєстрував своє право власності на земельну ділянку у зв'язку зі смертю, не припиняє існування підстав набуття спадкоємцями права власності у порядку спадкування.
Таким чином, спадкоємством визначається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством, це система правовідносин, в межах яких здійснюється перехід, в тому числі належне оформлення, прав та обов'язків.
За вказаних обставин, квартира АДРЕСА_1 не є спадковим майно в розумінні положень Цивільного кодексу України. А, відтак, між сторонами відсутні правовідносини з приводу спадкування.
Судом не встановлено підстав для усунення відповідача ОСОБА_4 від спадкування.
А з урахуванням відсутності спадкового майна, правовідносин з приводу спадкування, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Сума сплаченого судового збору, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. 209- 215 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування та до Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Радченко В.Є.