Справа № 461/3620/16-а
04 жовтня 2016 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.,
при секретарі Куц Н.З.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Садово-городнє товариство «Червона Калина», про визнання недійсною ухвали Львівської місьокї ради № 5115 від 30.09.2015 року, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Львівської міської ради, з участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Садово-городнє товариство «Червона Калина», про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 5115 від 30.09.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, вказавши, що позивачем не надано суду доказів, що її права були порушені при винесенні оскаржуваної ухвали, а також вказав на те, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адмінстративного судочинства оскільки існує спір про право, який потрібно вирішувати в порядку цивільного судочинства, просив провадження по справі закрити.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Предметом позовних вимог у справі є оскарження ухвали Львівської міської ради № 5115 від 30.09.2015 року «Про затвердження СГТ «Червона Калина» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок, обмежених вул. ОСОБА_4 - вул. Брюховицькою - лісовим масивом Броховицького лісництва».
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі тощо.
Прийняте Львівською міською радою оскаржуване рішення (як суб'єктом владних повноважень) є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку, укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади) щодо передачі у власність чи оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади) вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди тощо), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справах № 21-405а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року; Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 28 квітня 2016 року у справі № К/800/51988/15.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що даний спір, враховуючи суть спірних правовідносин щодо захисту права цивільного, їх суб'єктний склад та норми статті 15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 17, 157 КАС України, суд, -
Провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Садово-городнє товариство «Червона Калина», про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 5115 від 30 версня 2015 року «Про затвердження СГТ «Червона Калина» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок, обмежених вул. ОСОБА_4 - вул. Брюховицькою - лісовим масивом Броховицького лісництва», - закрити.
Роз»яснити позивачу його право на звернення за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя В.Ф. Романюк