Справа № 344/8161/16-к
Провадження № 11-кп/779/448/2016
Категорія ч.1 ст. 309 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
05 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого на вирок Івано-Франківського міського суду від 18 липня 2016 року у кримінальному провадженні за № 1201 6090 0100 02089 про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рошнів Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винним за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання 6 (шість) місяців арешту.
На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 11.02.2016 року, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання - 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою. Взяти ОСОБА_8 під варту в залі суду. Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 18.07.2016 року. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення - з 18.07.2016 по день набрання вироком законної сили, за правилами, передбаченими ст.72 КК України - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Так, 17.05.2016 року приблизно о 13.00 год., ОСОБА_8 знаходився на території парку ім. Т. Шевченка, що в м. Івано-Франківську, де знайшов полімерний пакет, в якому виявив сім паперових згортків із подрібненою речовиною рослинною походження. Будучи переконаним, що знайдене є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), ОСОБА_8 вирішив залишити їх собі для власного вживання, без мети збуту, тим самим вчинив дії спрямовані на придбання наркотичних засобів. У подальшому, 17.05.2016 року приблизно о 22.30 год., під час огляду місця події по вул. Довженка, 10/142 в м.Івано-Франківську, ОСОБА_8 добровільно надав працівникам поліції сім паперових згортків із подрібнено речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експертизи, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною), загальна кількість якого у висушеному стані становить 6,803 грама.
Не погоджуючись із вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій не оспорюючи кваліфікації вчиненого, зазначає, що суд при призначенні покарання не взяв до уваги положення ст. 71 КК України та призначив надто суворе покарання. Вказує на те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено пом'якшуючі обставини - щире каяття у вчиненому злочині, стан здоров'я та вік, за наявності яких мала б бути застосована ст. 69 КК України. Вважає, що призначене покарання не є справедливим, а занадто суворим.
Просить, змінити вирок Івано-Франківського міського суду від 18 липня 2016 року в частині призначеного покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі та зменшити покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, думку захисника обвинуваченого, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити оскаржуваний вирок без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за які він засуджений, а також правильність кваліфікації його дій не оспорюється і апеляційному перегляду згідно ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) не підлягають.
Що стосується покликання обвинуваченого на порушення вимог ст. 71 КК України, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд належним чином врахував положення ст. 71 КК України і призначив покарання за ч. 1 ст. 309 КК України та частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2016 року.
Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, а також ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, хворобу обвинуваченого, тобто ті обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі.
Крім того, судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, зокрема, його щире каяття, а також обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочинів, та призначив ОСОБА_8 покарання за скоєне, яке не можна вважати надто суворим.
За таких обставин, покликання обвинуваченого на суворість покарання та незастосування іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини КК України за цей злочин є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що суд повно та всебічно розглянув справу та з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_8 будучи неодноразово судимим, та, маючи непогашену судимість вчинив злочин під час іспитового строку за попереднім вироком на шлях виправлення не став та правильних висновків для себе не зробив, а й надалі продовжив злочинну поведінку, постановив законний, обґрунтований, справедливий вирок і призначене покарання обвинуваченому є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
К е р у ю ч и с ь ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 18 липня 2016 року щодо нього - без зміни.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного покарання ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення з 18 липня 2016 року по 05 жовтня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_2