Справа № 263/9069/16-ц
Провадження № 2/263/2226/2016
04 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., за участю секретаря Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
Позивач ТОВ «Дата ОСОБА_1» в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування вимог зазначає, що 30 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір факторингу з подальшими змінами і доповненнями. 08 грудня 2014 року відповідно Додаткової угоди №2 до Договору доповнено перелік кредитних договорів, що відступаються. Отже внаслідок укладення вказаних договорів відбулась заміна кредитора, та позивач набув статусу нового кредитора (стягувача) за кредитним договором №500417830 від 01.10.2013 року, позичальником за яким є ОСОБА_2. Відповідно до умов договору №500417830 від 01.10.2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 70000,00 грн. та зобовязався в порядку і на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати неустойки та інші платежі у сумі, строки та на умовах, передбачених договором та додатком №1 до нього. Однак відповідач умови договору належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 30.05.2016 року має заборгованість, яка складається з наступного: 61750,95 грн. - заборгованість з кредитом; 16400,30 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 24418,72 грн. - заборгованість за комісією. Крім того, у звязку з систематичним порушенням боржником своїх обовязків зі сплати кредиту, йому нараховано неустойку (штраф), сума якого за останні 12 місяців перед зверненням кредитопосилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також судові витрати в сумі 1574,55 грн.
До позовної заяви додане клопотання, в якому представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 просить розглядати справу за відсутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не прибув. Судові повістки про виклик до суду надсилались рекомендованими листами із повідомленням за зареєстрованою адресою його проживання, що відповідає положенням ч.5 ст.75 ЦПК України, однак адресат до поштового відділення для отримання кореспонденції жодного разу не прибув, конверти були повернуті на адресу суду за закінченням строку зберігання.
За наведених обставин, суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, та дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.ст.526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За правилами ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 01.10.2013 року між Публічним акціонерним товариствам «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №500417830. Згідно до умов договору Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 70000,00 грн. (п.2.1, 2.3 Розділу №1 Договору).
Підпунктом 2.2 Розділу №1 Договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 14,99% річних; тип процентної ставки - фіксована.
За п.2.8 Розділу №1 Договору комісійна винагорода банку за управління кредитом за період з першого по 36-й місяць користування кредитом становить 1,60% від суми кредиту.
Пунктом 2.6 Розділу №1 кредитного договору визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором, а саме: платежі з повернення кредиту, проценти за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за цим договором сплачуються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до цього договору та його невід'ємною частиною.
При цьому відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами зазначеного договору, графіком погашення заборгованості, та, підписавши їх, погодився з їх умовами та зобовязався виконувати його умови та у випадку повного або часткового прострочення повернення кредиту, та/або сплати процентів за користування ним та /або комісій, сплатити банку штраф у розмірі 50 грн. за кожне допущенем прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів (включно) з моменту виникнення прострочення платежу. При цьому у випадку, якщо прострочення платежу триває 5 і більше календарних днів, додатково до штрафу, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 150,00 грн. за кожний випадок допущеного прострочення платежу (п.13 Розділу № 2).
30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа банк» та ТОВ «Дата майнінг груп» було укладено договір факторингу з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого ТОВ «Дата майнінг груп» (фактор) передав грошові кошти в розпорядження ПАТ «Альфа банк» (клієнту) як плату, а клієнт відступив факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
08 грудня 2014 року між ПАТ «Альфа банк» та ТОВ «Дата майнінг груп» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу від 30 вересня 2014 року, якою доповнено перелік договорів, що відступаються, до якого включено кредитний договір №500417830 від 01.10.2013 року, укладений між ПАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2
Таким чином, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Дата майнінг груп» набуло статусу нового кредитора за договором №500417830 від 01.10.2013 року, позичальником згідно якого є відповідач ОСОБА_2
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_2 свої зобовязання за договором систематично не виконував, внаслідок чого станом на 30.05.2016 року заборгованість відповідача складає: 61750,95 грн. - заборгованість з кредитом; 16400,30 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 24418,72 грн. - заборгованість за комісією.
Крім того, відповідно до п.13 Розділу № 2 Договору відповідачу нарахований штраф, який за останні 12 місяців перед зверненням позивача до суду, становить 2400,00 грн.
Відповідач ОСОБА_2, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування наведених обставин і доказування належного виконання ним умов договору кредиту, а отже їх не оспорює.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості за кредитом у розмірі 61750,95 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 16400,30 грн.; заборгованості за комісією в сумі 24418,72 грн.
Із заявленим до стягнення штрафом суд погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 14 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 20 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», заборонено нарахування пені та/або
штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, в тому числі й місто Маріуполь, де мешкає відповідач ОСОБА_2
Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позичальникові ОСОБА_2 штрафу в сумі 2400,00 грн., оскільки таке нарахування відбулось після введення мораторію на нарахування пені та/або штрафів та вважає необхідним відмовити в цій частині позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1574,55 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 102569,97 грн. *100% : 104969,97 грн. ціни позову = 97,71%), тобто 97,71 % від ціни позову (97,71 % *1574,55 грн. :100%), що складає 1538,49 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» (ЄДРПОУ 35945570), заборгованість за договором кредиту №500417830 від 01.10.2013 року станом на 30.05.2016 року в сумі 102569,97 грн., з яких: 61750,95 грн. - заборгованість за кредитом; 16400,30 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 24418,72 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» (ЄДРПОУ 35945570) витрати з оплати судового збору у розмірі 1538,49 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в перебігу десяти днів з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя П.І.Папаценко