Справа № 263/8962/16-п
Провадження № 3/263/997/2016
03 жовтня 2016 року суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Масюк М.С., за участю правопорушника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у м.Маріуполі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН невідомий: згідно Довідки Інформаційних судових систем фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06.07.2016 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АП1№902108, відповідно до якого він 06.07.2016 року близько 19:20 год. в м.Маріуполі на перехресті пр.Миру та пр.Будівельників, керуючи ТЗ ЗАЗ-DAEWOO Lanos державний номер НОМЕР_1, при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості при ввімненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, не надав дорогу ТЗ TOYOTA державний номер 0675, що завершував рух через перехрестя та скоїв зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.12.3, 16.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, зазначивши, що зі схеми ДТП чітко вбачається, що він рухався на автомобілі НОМЕР_2 по пр.Миру зі сторони АС-2, пр цьому виїхав на перехрестя пр.Будівельників на зелений сигнал світлофора. Швидкість його руху була приблизно - 65-70-72 км/год. А водій ТЗ TOYOTA державний номер 0675 ОСОБА_3 не завершував рух через перехрестя, а призупинився, здійснюючи лівий поворот, пропускаючи його ТЗ, а потім несподіванно поїхав вперед. Вважає, що ОСОБА_3 не був уважним, порушив п.п.10.1, 12.3, 16.6 ПДР України, внаслідок чого відбулося ДТП.
Потерпілий ОСОБА_3 вказав, що 06.07.2016 року о 19:18 год. він, будучи інспектором патрульної поліції, ПДР України він не порушував. 06.07.2016 року о 19:18 год. він, будучи інспектором патрульної поліції, керуючи автомобілем TOYOTA державний номер 0675, в м.Маріуполі по пр.Миру зі сторони вул.Леваневського, стояв у крайньому лівому ряду по пр.Миру, здійснював поворот наліво на пр.Будівельників з ввімкненими проблисковими маячками синього кольору. Переконавшись у безпеці свого маневру на зелений сигнал світлофору він виїхав на перехрестя, завершуючи поворот, та відчув удар у праві передні бокові двері автомобіля. Зазначив, що ПДР України він не порушував, оскільки завершував маневр, зреагувати на автомобіль Lanos не мав змоги, вважає, що у ДТП винен водій ОСОБА_2, оскільки останній порушив швидкісний режим, дозволений при руху у місті, а також порушив вимоги Розділу 3 ПДР України (п.п.3.1, 3.2, 3.5). Таким чином, у ДТП винний водій ТЗ ЗАЗ-DAEWOO Lanos державний номер НОМЕР_1.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що 06.07.2016 року знаходилися на перехресті пр.Будівельників-пр.Миру, бачили, що автомобіль TOYOTA державний номер 0675 з ввімкненими проблисковими маячками синього кольору здійснював поворот на зелений сигнал світлофора. Моменту зіткнення не бачили, до моменту зіткнення водій ТЗ ЗАЗ-DAEWOO Lanos державний номер НОМЕР_1 здійснював гальмування, був тормозний слід, при чому він здійснював рух по головній дорозі на зелений сигнал світлофора, тобто мав перевагу, вважають, що ПДР України порушив водій ТЗ TOYOTA.
Вислухавши пояснення правопорушника, потерпілого, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виходячи з наступних обставин.
При складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівником патрульної поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність у оцінюванні дій учасників ДТП.
Судом не було виявлено порушень при зібранні матеріалів для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, зокрема, транспортних засобів.
Так, судом було оглянуто письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення АП1№902108 від 06.07.2016 року, схему наслідків дорожньо-транспорнтної пригоди від 06.07.2016 року, пояснення потерпілого ОСОБА_3, правопорушника ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5
Суд зазначає, що згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність зазначеної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Зазначені в Протоколі обставини дорожньо-транспортної пригоди узгоджуються з даними, викладеними в схемі наслідків ДТП, складеній працівником патрульної поліції на місці пригоди, в якій ОСОБА_2 порушив ПДР Украни, про що свідчать матеріали справи.
Досліджені в судовому засіданні докази свідчать про неспроможність показань правопорушника ОСОБА_2 стосовно механізму дорожньо-транспортної пригоди та доводів про те, що він вжив заходів для зменшення швидкості, оскільки спростовуються наведеними матеріалами справи.
Так, відповідно до п.п.12.3, 12.4, 3.5 ПДР України:
- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спрможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;
- згідно п. ПДР України у населенних пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/г;
- наближаючись до нерухомого транспортного засобу з увімкнении проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом (або без увімкненого спеціального звукового сигналу), що стоїть на узбіччі (біля проїзної частини) або на проїзній частині, водій повинен знизити швидкість до 40 км/г та в разі подання регулювальником відповідного сигналу зупинитися. Продовжувати рух можна лише з дозволу регулювальника.
Тому суд приходить до висновку про наявність вини правопорушника ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, а саме порушення п.п.12.3, 12.4, 3.5 та наявності в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП України.
При цьому суд не бере уваги зауваження потерпілого ОСОБА_3 щодо порушення ОСОБА_2 п.3.1 ПДР України, відповідно до яких «Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10,11,12,13,14,15,16,17,18,26,27 та пункту 28.1 цих Правил за умов увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений», оскільки суду не надано документального підтвердження виконання інспектором патрульної поліції ОСОБА_3 невідкладного службового завдання. Крім того, положення вказаного пункту ПДР України зазначає одну з умов для водіїв транспортних засобів із спеціальними сигналами - забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також, суд не вбачає в діях ОСОБА_2 порушення п.16.5 ПДР, оскільки водій ТЗ TOYOTA державний номер 0675 ОСОБА_3 рухався на зелене світло світлофора, здійснював поворот ліворуч, отже маневр (рух) не закінчував.
При накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, та вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 275,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 124, 283, 284, 287 КУпАП,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього штраф на користь держави у розмірі 340,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 275,60 грн.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: П.І. Папаценко
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.