Справа № 761/19477/16-к
Провадження № 1-кс/761/12042/2016
31 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів,-
Старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим старшим прокурором Київської міської прокуратури № 10 ОСОБА_4 , про передачу речових доказів, що необхідно в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження №32016100100000010 внесеного до ЄРДР 01.02.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.
Клопотання мотивоване наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно рапорту ОУ ГУ ДФС у м. Києві про виявлення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 205 КК України, встановлено, що громадянка ОСОБА_5 ( НОМЕР_1 ) зареєструвала за грошову винагороду підприємство ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Після державної реєстрації зазначеного суб'єкта підприємницької діяльності у відповідних державних органах влади, невстановлені слідством особи усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, використовують реєстраційні, статутні документи, печатки та банківські рахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ), з метою прикриття незаконної діяльності, при проведенні зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) з експорту товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) за межі митної території України. При цьому, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) до ДПІ за місцем перебування на податковому обліку, податкову звітність не подавало. Будучи допитано, як свідка, засновника, директора та бухгалтера (в одній особі) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) гр. ОСОБА_5 ( НОМЕР_1 ), показала, що ніякого відношення до реєстрації, здійснення фінансово-господарської діяльності та проведення зовнішньоекономічних операцій вказано товариства не має. Про товар, який переміщується в режимі «експорт» ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) їй нічого не відомо, договорів ЗЕД з підприємствами нерезидентами вона ніколи не готувала та не підписувала, нікого на це не уповноважувала і взагалі не знала про їх існування, будь-яких документів до митного органу як підстави для переміщення товарів у митному режимі «експорт» не подавала та нікого на це не уповноважувала, розрахунків за поставлені товари з нею, як єдиною службовою особою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) ніхто не проводив. Також, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 для митного оформлення в режимі «експорт» ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) подано митні декларації, згідно яких від імені службової особи вказаного товариства здійснюється експорт, сої 2015 року врожаю. Митне оформлення здійснюється брокерською компанією ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( НОМЕР_3 ) Таким чином, під час досудового розслідування достовірно встановлено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) є власником ТМЦ, при цьому єдиний засновник та службова особа вказаного товариства - ОСОБА_5 фактично, будь якого відношення до купівлі та подальшої реалізації вказаних ТМЦ не має. В подальшому від гр. ОСОБА_5 отримано заяву, з проханням визнати майно, яке експортувалось та експортується ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) визначити як речовий доказ по кримінальному провадженню №32016100100000010 від 01.02.2016 року, та передати для подальшого зберігання у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для митного оформлення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_2 ) подаються підроблені документи з недостовірними відомостями щодо кількості, найменування, виробника та вартості товарів, тобто вчинюються дії передбачені ст.ст. 472,483,485 МК України. Під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження 24.03.2016 на підставі ухвали суду Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2016 року проведено обшук у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено, вилучено та залишено на відповідальне зберігання службовим особам ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ТМЦ, які належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: Соя 2015 року врожаю у кількості 830,02 тон. Крім того, 24.03.2016 року ТМЦ, які належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зберігаються у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 32016100100000010. В подальшому 29.03.2016 року відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт накладено арешт на сою 2015 року врожаю у кількості 830,02 тон, яка належить ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Оскільки вилучений товар не має слідів кримінального правопорушення та є великою партією, зберігання якого через громіздкість не є доцільним у зв'язку з тим, що це понесе за собою труднощі та додаткові витрати з державного бюджету України, а фактичний власник товару в рамках кримінального провадження не встановлений, виникла необхідність передати вилучений товар на реалізацію, що не спричине перепони для кримінального провадження.
В судовому засіданні слідчий підтримав внесене клопотання, просив задовольнити.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши пояснення особи, яка внесла клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32016100100000010 внесеного до ЄРДС 01.02.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.
В межах даного кримінального провадження 24.03.2016 на підставі ухвали суду Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2016 року проведено обшук у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено, вилучено та залишено на відповідальне зберігання службовим особам ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ТМЦ, які належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: Соя 2015 року врожаю у кількості 830,02 тон.
24.03.2016 року ТМЦ, які належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зберігаються у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 32016100100000010.
В подальшому 29.03.2016 року відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт накладено арешт на сою 2015 року врожаю у кількості 830,02 тон, яка належить ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Так, згідно ч.6 ст.100 КПК України: «Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження»; згідно ч.7. ст.100 КПК України: «У випадках, передбачених пунктами 2-4 частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171-173 цього Кодексу»; згідно ч.8 ст.100 КПК України: «Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Згідно з Постановою КМ України, (з змінами та доповненнями) від 19 листопада 2012 р. за № 1104, «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» в якій зазначено наступне: речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Реалізація предметів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340 .
Про передачу торговельному підприємству предметів для реалізації складається акт у трьох примірниках. Перший примірник акта зберігається в матеріалах кримінального провадження, другий передається торговельному підприємству, третій - фінансовому підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, для подальшого здійснення контролю за надходженням на депозитний рахунок уповноваженого банку сум від реалізації таких предметів.
Про передачу речових доказів для реалізації, технологічної переробки або знищення в книзі обліку робиться відповідна відмітка.
Відповідно до Постанови КМ України, змінами та доповненнями від 25 серпня 1998 р. № 1340, «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»:.
Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку.
Також порядок реалізація безхазяйного майна та майна, що переходить в власність держави регламентується наказом від 19 січня 2007 року № 18 ДПА України «Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави», згідно якого затверджується єдиний реєстр торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного майна та майна, що переходить в власність держави.
Оскільки вилучений товар не має слідів кримінального правопорушення та є великою партією, зберігання якого через громіздкість не є доцільним у зв'язку з тим, що це понесе за собою труднощі та додаткові витрати з державного бюджету України, а фактичний власник товару в рамках кримінального провадження не встановлений, беручи до уваги наведене слідчим у клопотанні та його пояснення у судовому засіданні, вважаю за можливе задовольнити вимоги ініціатора клопотання.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 100,309,395 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Передати речові докази: сою 2015 року врожаю у кількості 830,02 тон, на реалізацію в порядку, встановленому Постановою КМ України за №1340 від 25 серпня 1998 року, Постановою КМ України №1104 від 19 листопада 2012 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: