Справа № 219/8363/16-ц
Провадження № 2/219/3985/2016
4 жовтня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1,
при секретарі Чубикало О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
позивач звернулась в суд з позовом доОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (Артемівську) Донецької області, в якій зареєстрований також відповідач. Зазначає, що відповідачі з жовтня 2014 року за місцем реєстрації не проживає. У зв'язку з цим просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Донецька область, м.Бахмут (Артемівськ), вул.Чайковського, 30/84
Позивач в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності та про підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 4 жовтня 2016 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири, укладеного між ОСОБА_4, як дарувальником, та ОСОБА_2, як обдаровуваною, 11 грудня 2000 року, посвідченого завідуючою Першої Артемівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, реєстровий номер 1-8467 (а.с.6).
Відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» від 22 серпня 2016 року №92, у квартирі зареєстрований, зокрема, ОСОБА_3 (а.с.5).
Відповідно до ч. 1 ст.156 Житлового кодексу Української РСР з урахуванням положень ч.1 ст.405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Частиною 2 ст.405 Цивільного кодексу України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Актом обстеження приміщення, складеним 22 серпня 2016 року комісією в складі голови і бухгалтера житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний», зі слів сусідів, стверджується, що ОСОБА_3 не проживає за місцем своєї реєстрації з 15 жовтня 2014 року.
Оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації понад один рік без поважних причин, іншої домовленості між ним та власником житла не встановлено, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 214, 215-218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст.156 Житлового кодексу Української РСР, ст.405 Цивільного кодексу України, суд
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча О.П.Чопик