Справа № 755/9027/16-к
"03" червня 2016 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040007625 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганська, українця, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працюючого, не військовозобов'язаного, розлученого, маючого неповнолітню доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
25.05.2008 року вироком Подільського районного суду м.Києва за ч.3 ст.185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 21.01.2013 року по закінченню строку відбуття покарання,
02.06.2016 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040007625 відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2016 року, близько 00 годин 20 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу гаражного кооперативу «Лівобережний» по вулиці Сагайдака, 115, в місті Києві, де до нього зателефонувала ОСОБА_8 , яка повідомила, що його цивільна дружина ОСОБА_9 приїхала до гаражу № НОМЕР_1 ГК «Лівобережний». Після чого, ОСОБА_5 вирішив підійти до вищевказаного місця також.
Так, 01.06.2016 року, близько 01 години 00 хвилин, ОСОБА_5 підійшов до ГК «Лівобережний», що по вулиці Сагайдака, 115, в м.Києві, де йому повідомили, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, дістав ніж та різко наніс потерпілому цілеспрямований удар зліва, чим спричинив останньому тілесні ушкодження. Після чого, покинув місце скоєння кримінального правопорушення.
Згідно лікарської довідки КМКЛШМД від 01.06.2016 у ОСОБА_11 виявлено проникаюче колото-різане поранення зліва з пошкодженням селезінко-ободової зв'язки.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом начальника сектора ВП №3, довідкою КМКЛШМД, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 раніше судимий, а саме 25.05.2008 року Подільським районним судом м.Києва за ч.3 ст.185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі та на даний час підозрюється Дніпровським управлінням поліції ГУНП в м.Києві у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, є достатні підстави вважати що він може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також з урахуванням того, що за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, та, враховуючи, що підозрюваний раніше перебував в місцях позбавлення волі, на думку органу досудового розслідування, з метою уникнення від відповідальності останній може переховуватись від органів слідства та суду без обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, існує ризик впливу підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_8 та інших свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначені обставини, на думку органу досудового розслідування застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до ОСОБА_5 , не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами, підозрюваний не співпрацює зі слідством, відмовляється давати показання, керуючись ст.63 Конституції України.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_6 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання категорично заперечували, просили суд не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати інший - домашній арешт. При цьому посилалися на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, а також на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає з цивільною дружиною та неповнолітніми дітьми, його сім'я є багатодітною.
Крім того, підозрюваний неофіційно працює, утримуючи свою родину, після звільнення з місць позбавлення волі закон не порушував, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Просили також суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному врахувати обставини справи, протиправні дії потерпілого, що передували вчиненню злочину, а саме нанесення потерпілим цивільній дружині підозрюваного середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного і захисника, доводи прокурора, а також дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 01.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (кримінальне провадження №12016100040007625) .
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм 02.06.2015 року о 10-00 годині (захиснику - о 13.40 годині) копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді 03.06.2016 року об 11-30 годині, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2016 року, ОСОБА_5 був затриманий 01.06.2016 року о 08-00 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому саме вказаний час (08-00 година 01.06.2016 року) є моментом затримання ОСОБА_5 у розумінні вимог ст.209 КПК України.
01.06.2016 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: рапортом начальника сектора ВП №3, довідкою КМКЛШМД, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , іншими дослідженим судом матеріалами кримінального провадження.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, має постійне місце проживання у м.Києві, де проводиться досудове розслідування, проживає з цивільною дружиною, яка є багатодітною матір'ю, має неповнолітню дитину, неофіційно працює, з моменту звільнення з місць позбавлення волі (21.01.2013 року) до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
На момент розгляду клопотання про тримання під вартою доказів про те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, слідчому судді прокурором та слідчим надано не було.
Також прокурором, окрім констатації, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, слідчим та прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язанного з позбавленням волі, ОСОБА_5 буде ухилятись від слідства та суду. Невизнання вини та відмова давати показання таким не може вважатись, оскільки це є правом підозрюваного та на останнього не покладено обов'язок доказування вини.
Твердження прокурора та слідчого про тяжкість вчиненого злочину не є достатнім для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський суд зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Також у Рішенні Європейського суду у справі «Мюллер проти Франції» 21802/93 від 17 березня 1997 року зазначено: «щодо небезпеки вчинення нових злочинів, то посилання на минуле особи не може бути достатнім для обґрунтування відмови в звільненні».
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує і правову позицію, викладену у п.17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані … запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.
Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він має постійне місце проживання, міцність його соціальних зв'язків (проживає з цивільною дружиною, яка є багатодітною матір'ю, має на утриманні неповнолітніх дітей), обставини скоєння кримінального правопорушення, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 198, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040007625 відносно ОСОБА_5 - відмовити повністю.
Застосувати з метою встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016100040007625, до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з перебуванням останнього за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, по 02 серпня 2016 року включно, із застосуванням електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати цілодобово місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-докласти зусиль до пошуку роботи;
-носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'явитися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Визначити строк дії даної ухвали слідчого судді - до 02 серпня 2016 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Виконання ухвали доручити співробітникам Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, для чого направити копію ухвали до Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 15-00 годині 08 червня 2016 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1