Справа № 755/5059/16-к
"20" квітня 2016 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040001466 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
20.04.2016 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040001466 відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_5 , повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
01 лютого 2016 року, приблизно о 18-00 годині, перебуваючи за адресою: м.Київ, вул.Кибальчича, 14, виходив з власної квартири АДРЕСА_3 та, спускаючись, між першим та другим поверхом помітив ОСОБА_7 , який спав, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння. Поряд з ним, ОСОБА_5 помітив рюкзак чорного кольору та мобільний телефон марки «HTC Sensation XL X315E», що лежали на сходинковому майданчику. В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення, з корисливих мотивів, мобільного телефону марки «HTC Sensation XL X315E», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинні наміри, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 переконався, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв портфель, вартістю 700 гривень та мобільний телефон марки «HTC Sensation XL X315E», вартістю 1400 гривень, чим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_7 на загальну суму 2100 гривень.
В подальшому, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
17.03.2016 року підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені криміналього правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
В подальшому, 23.03.2016 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, оскільки останній переховувався від органів досудового розслідування.
19.04.2016 року ОСОБА_5 затриманий на підставі ч.1 ст.191 КПК України.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протокол огляду місця події від 01.02.2016 р. за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 14; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Також, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 13.08.2015 року Солом'янським УП ГУНП в м.Києві повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та 31.08.2015 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 направлено до Солом'янського районного суду м.Києва для розгляду по суті.
На даний час ОСОБА_5 підозрюється Дніпровським управлінням поліції ГУНП в м.Києві у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який відноситься до злочинів середньої тяжкості та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, останній, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та те, що наявні всі обставини про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати інший, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків та необґрунтованість підозри, яка не підтверджена належними доказами.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 02.02.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12016100040001466).
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.
Відповідно до протоколу затримання особи від 19.04.2015 року, ОСОБА_5 був затриманий 19.04.2016 року о 13-00 годині на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання. Тому, саме вказаний час (13-00 година 19.04.2016 року) є моментом затримання ОСОБА_5 .
26.02.2016 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами зібраними в матеріалах кримінального провадження в сукупності.
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його роль у ньому, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, а саме той факт, що він офіційно ніде не працює, законних джерел доходу не має, за місцем реєстрації не проживає.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі, перебуваючи на волі, переховувався від органів досудового розслідування, а також йому повідомлено про вчинення іншого злочину.
Вказані вище обставини, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 5 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п.16 ч.1 ст.3 КПК України становить - 6890 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040001466 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 13-00 години 19.04.2016 року.
ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 00 копійок) у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок №37318001003058) .
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, два рази на тиждень у час, визначений вказаним слідчим;
- не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.
Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м. Києва ОСОБА_1