Справа № 125/559/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
29 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
27 вересня 2016 року на адресу суду надійшла заява (вх. 5500/16) від позивача про розгляд справи за його відсутності.
29 вересня 2016 року через канцелярію суду надійшла заява (вх. 11619/16) від представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08.07.2004 р., окрім іншого, було зобов'язано Барську міжрайонну державну інспекцію виконати на одній із сторінок паспорта ОСОБА_2 слідуючий запис: "Має право здійснювати любі платежі без ідентифікаційного номера", посвідчити цей запис підписом керівника Барської МДПІ і гербовою печаткою.
На виконання вимог вказаного рішення, Барською МДПІ у паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 зроблено запис, посвідчений підписом керівника податкової інспекції та гербовою печаткою, про те, що він має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
У зв'язку з втратою паспорта серії НОМЕР_1, 12.02.2014 року Барським РС УДМС України у Вінницькій області ОСОБА_2 видано новий паспорт серії НОМЕР_2 (а.с.6-8).
19.01.2016 року ОСОБА_2 звернувся до заступника начальника Барського відділення Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області із заявою про відмову від повторної реєстрації. В даній заяві ОСОБА_2 просив й надалі здійснювати його облік як платника податків виключно за прізвищем, ім'ям та по-батькові без включення інформації в Державний реєстр (окремий реєстр Державного реєстру) і не примушувати його до оформлення та подання повідомлення за формою № 1П, та постановити відмітку в новому паспорті на підставі відмітки в паспорті, який він втратив (а.с. 12).
Листом від 20.01.2016 р. № 162/10, за підписом заступника начальника - начальника Барського відділення Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Т.М.Беліченко, ОСОБА_2 повідомлено, що з 01.01.2011 року реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб підлягають усі без винятку фізичні особи: або за реєстраційним номером облікової картки, або за серією та номером паспорта у окремому реєстрі Державного реєстру, а тому Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області не має нормативно-правових підстав для взяття його на облік як фізичної особи - платника податків за прізвищем, ім'ям та по-батькові (а.с.10-11).
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", положення якого діяли до 01.01.2011 року, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання вказаних норм Закону та рішення Барського районного суду Вінницької області від 08.07.2004 року, Барською МДПІ у паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 зроблено запис, посвідчений підписом керівника податкової інспекції та гербовою печаткою, про те, що він має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
В той же час, 02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який 01.01.2011 року набрав чинності.
В зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, положення Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" втратили чинності.
Тобто, починаючи з 01.01.2011 року облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків здійснюється на підставі норм Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
При цьому, абзацом шостим пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України встановлено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Зазначені висновки підтверджуються зокрема практикою ВАСУ (ухвали від 05.03.2015 року № № К/800/10827/13, К/800/14246/13).
Тобто, з набранням чинності Податковим кодексом України втратили чинність норми Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" яким було передбачено, що у паспортах осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 12.02.2014 року ОСОБА_2 отримав новий паспорт серії НОМЕР_2, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.
Вищенаведене свідчить про те, що у відповідача, станом на 19.01.2016 року ( на момент звернення позивача з заявою до відповідача) не було законних підстав для внесення до нового паспорта позивача відмітки про те, що він має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Щодо посилань апелянта на те, що рішенням Барського районного суду Вінницької області, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача внести такий запис, колегія суддів зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання вимог рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08.07.2004 р., Барською МДПІ у паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 було зроблено запис, посвідчений підписом керівника податкової інспекції та гербовою печаткою, про те, що він має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, про що позивачем самостійно вказано у позовній заяві.
Тобто, вказане рішення Барського районного суду Вінницької області від 08.07.2004 р. повністю виконане Барською МДПІ.
При цьому, варто зазначити, що рішенням Барського районного суду Вінницької області зобов'язано саме Барську МДПІ вчинити відповідні дії, в той час, як відповідачем у даній справі є Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
На підставі вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_2 у вчиненні запису у паспорті серії НОМЕР_2 про те, що він має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормативно-правовими актами України, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача до задоволення не підлягає.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.