28 вересня 2016 року Справа № 876/2946/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Атаманюка К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2016 року в адміністративній справі № 347/103/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в особі управління Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_4 звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області із вказаним позовом, у якому просив зобов'язати відповідача змінити підстави призначеної йому пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах, у зв'язку з його трудовим стажем більше 25 років та стажем роботи коваля ручного кування більше 10 років за Списком № 1 робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; призначити таку пенсію, починаючи з 11.07.2011 року по даний час включно та надалі пожиттєво йому виплачувати, провести перерахунок пенсії; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 90000 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач визнав і виконав рішення суду в частині зарахування йому до стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи з 21.04.1982 року по 01.06.1992 року ковалем ручного кування, проте своєю відповіддю від 05.01.2016 р. за № 230/Г-15 відмовив у призначення йому такої пенсії.
На протязі більше 5 років він не може отримати зароблену ним пенсію і тим самим належно утримувати себе та свою сім'ю. Такі душевні страждання приводять до нервових стресів, що ще в більшій мірі впливає на його здоров'я. Моральну шкоду оцінює в сумі 90000 грн. При визначенні суми моральної шкоди бере до уваги тривалість порушення його прав, спосіб і впертість відповідача при порушенні його конституційних прав, результат таких порушень, що привело до отримання ним інвалідності.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано відмову управління Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області в нарахуванні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах від 30.12.2015 р. неправомірним.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області змінити підстави призначеної ОСОБА_4 пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах у зв'язку з його трудовим стажем більше 25 років та стажем роботи коваля ручного кування більше 10 років за Списком № 1 робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; призначити таку пенсію, починаючи з 30.12.2015 року по даний час включно та надалі пожиттєво її виплачувати, провести перерахунок пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржив ОСОБА_4, який вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а при винесенні рішення судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просить скасувати оскаржувану постанову і поставити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд правильно дійшов висновку про порушене його право на нарахування і виплату пільгової пенсії, проте суд не зміг встановити час, з якого повинно бути відновлене його порушене право.
Відповідно до клопотання представника відповідача було проведено заміну відповідача управління Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області на його правонаступника - Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, що підтверджується копією довідки МСЕК серії АВ № 0456976.
17.04.2014 р. ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Пенсію ОСОБА_4 призначено з 27.03.2014 р., тобто з моменту визнання його інвалідом, при страховому стажі роботи 31 рік 02 місяці 2 дні та додатковому стажі 3 роки 10 місяців 6 днів (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,47250) та від осучасненого середньомісячного заробітку 1428 грн 44 коп. Заробіток обчислено за період з 01.01.1983 року по 31.12.1988 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2013 року, враховуючи середню заробітну плату по Україні за 2013 рік 2700 грн 98 коп. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0,52886).
30.12.2015 р. ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області з заявою провести зміну підстав для призначеної йому пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з виконанням роботи за Списком № 1, тобто призначити пільгову пенсію з 11.07.2011 р.
Листом № 230/Г-15 від 05.01.2016 р. відповідач відмовив у призначенні ОСОБА_4 такої пенсії, у зв'язку з ненабуттям права на пільгову пенсію.
Вважаючи цю відмову незаконною, ОСОБА_4 звернувся до суду для захисту свого порушеного права.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідності до статей 6, 7, 10, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» ОСОБА_4 набув права на одержання пенсії за Списком № 1 з дня звернення до органів Пенсійного фонду України, тобто з 30.12.2015 року, а відмова управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в особі Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі в задоволенні заяви ОСОБА_4 в цій частині є нечинною.
Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт заподіяння йому моральних страждань неправомірними діями відповідача, не доведено причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненням фізичних і моральних страждань, також не наведено жодних доказів - у чому полягає та чим саме керувався позивач, визначаючи розмір морального відшкодування.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статтей 6, 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. № 1058 (далі - Закон №1058) встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший, що здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 11.07.2011 р. ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1.
Рішенням комісії від 14.07.2011 р. за № 205 ОСОБА_4 відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 1 згідно Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 10 років.
Вважаючи, що у нього наявний пільговий стаж роботи 10 років, ОСОБА_4 звернувся до суду.
Постановою Косівського районного суду від 10.12.2013 р. позов ОСОБА_4 задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_4 до стажу роботи коваля ручної ковки колгоспу імені Галана Косівського району Івано-Франківської області період роботи з 21.04.1982 р. по 01.06.1992 р.
З позовною вимогою про призначення йому пільгової пенсії за Списком № 1 ОСОБА_4 до суду не звертався.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014 р. постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області залишено без змін.
03.02.2015 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківсь-кій області та управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області, в межах виконавчого провадження ВП № 46013319, проведено перерахунок стажу, з урахуванням періоду роботи ковалем ручної ковки колгоспу ім. Я.Галана періоду роботи з 21.04.1982 р. по 01.06.1992 р., з 09.12.2014 р. Після проведеного перерахунку стаж складає 34 роки 00 місяців 12 днів ( в тому числі 10 років 01 місяць 11 днів стаж по списку № 1 та додатковий стаж 3 роки 10 місяців 06 днів).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_4 набув право на одержання пенсії за Списком № 1 з дня звернення до органів Пенсійного фонду України, тобто з 30.12.2015 р., оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, а пільговий стаж Пенсійним фондом йому зараховано з 09.12.2014 р. Крім того, колегія суддів враховує й те, що раніше позивач до суду з приводу відмови пенсійного органу призначити пенсію за віком на пільгових умовах не звертався.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, з огляду на те, що ці вимоги не підтверджені належними доказами.
За таких обставин, розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2016 року в адміністративній справі № 347/103/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді В.В.Гуляк
Н.М.Судова-Хомюк
Ухвала складена у повному обсязі 03 жовтня 2016 року.