ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.09.2016Справа №910/11534/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп»
до 1) Комунального підприємства «Київпастранс»
2) Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ»
про стягнення 6 658 987,63 грн.
Суддя В.О. Демидов
Представники сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача-1 Козачук Н.Ю. (дов. №06-5/1724 від 12.09.16);
від відповідача-2 не з'явився;
від третьої особи не з'явився.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» та Виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 6 658 987,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором про закупівлю №06/134-12 від 12.10.2012 в частині своєчасної оплати отриманого товару.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.05.2015 порушено провадження у справі №910/11534/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ», розгляд справи призначено на 26.05.2015.
26.05.2015 представником відповідача-2 через загальний відділ суду подано письмові заперечення стосовно заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Сіті транспорт групп» є неналежним позивачем щодо стягнення заборгованості за договором №06/134-12 від 12.10.2012 про закупівлю товарів, який був укладений між відповідачем-1 та ТОВ «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ», оскільки процедура укладення договору від 10.10.2014 №051214 про відступлення права вимоги відбквалася з грубим порушенням норм чинного законодавства.
26.05.2015 представником позивача через загальний відділ суду подано витребувані судом документи для долучення їх до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2015 (з урахуванням ухвали суду від 02.06.2015 про виправлення описки) у зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 11.06.2015.
10.06.2015 представником відповідача-1 через загальний відділ суду подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/11534/15. Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» про визнання недійсним договору №051214 від 10.10.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 30.06.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 за спільним клопотанням представників відповідачів продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та зупинено провадження у справі №910/11534/15 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/14811/15 за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» про визнання недійсним договору №051214 від 10.10.2014.
19.07.2016 господарським судом міста Києва на адреси сторін було надіслано лист б/н від 18.07.2016 з проханням надати інформацію щодо набрання рішенням у справі №910/14811/15 законної сили.
29.07.2016 представником відповідача-1 через загальний відділ суду подано клопотання про поновлення провадження у справі №910/11534/15, в якому зазначив, що 22.07.2015 господарським судом міста Києва у справі №910/14811/15 прийнято рішення, яким в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Київпастранс» відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» задоволено повністю, визнано недійсним договір відступлення права вимоги №051214 від 10.10.2014 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ».
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2016 поновлено провадження у справі №910/11534/15, розгляд справи призначено на 29.09.2016.
У судове засідання 29.09.2016 з'явився представник відповідача-1, надав пояснення по суті справи.
Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання 29.09.2016 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 29.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
12.10.2012 між Комунальним підприємством «Київпастранс» (надалі - відповідач-1, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-Фінансова компанія «ЛАЗ» (надалі - третя особа, постачальник) укладено договір № 06/134-12 про закупівлю (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю «Автобуси та тролейбуси» (зчленовані тролейбуси з низьким рівнем підлоги довжиною понад 18,7 метрів), код 34.10.3 за ДК 016-97 (далі - товар), а покупець сплачує за товар, що відповідає технічним та якісним характеристикам (додаток №2), в кількості та за цінами, які визначені у специфікації (додаток №1), що додаються до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.1.2 договору сторони погодили асортимент товару: тролейбуси зчленовані з низьким рівнем підлоги довжиною понад 18,7 метрів моделі ЛАЗ Е-301. Кількість товару: тролейбуси зчленовані з низьким рівнем підлоги довжиною 18,7 метрів моделі ЛАЗ Е-301 - 23 одиниці.
За умовами п. 3.1 договору сума (ціна) цього договору становить 85 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 14 183 333,33 грн.
Згідно з п. 4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем за рахунок коштів бюджету міста Києва. Покупець здійснює оплату товару за умови наявності відповідних коштів на своєму рахунку в ГУ ДКСУ у м. Києві. Допускається попередня оплата у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404, зі змінами. Розмір попередньої оплати погоджується сторонами на підставі рішення головного розпорядника коштів протягом 5 робочих днів шляхом укладання додаткової угоди.
Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений товар протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі кожної одиниці товару, за умови наявності на бюджетному рахунку коштів цільового призначення.
Строк поставки товару: протягом 2012 року (п. 5.1 договору).
У пункті 6.5 договору про закупівлю сторони погодили, що жодна з сторін не має права передавати третій особі права і обов'язки за цим договором без згоди на це іншої сторони.
Отже, укладаючи договір про закупівлю, сторони скористались наданим їм законодавством правом та встановили умову, що кредитор у договорі може бути замінений виключно за згодою боржника.
Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього договору.
Специфікацією товару, що поставляється за договором (додаток №1 до договору), сторони погодили найменування товару, що поставляється, його кількість та ціну, а саме: тролейбуси ЛАЗ Е-301 у кількості 23 шт. за ціною 3 700 000,00 грн. за одиницю, загальною вартістю - 85 100 000,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань за договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» передав, а відповідач-1 прийняв один тролейбус вартістю 3 700 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.12.2012 №52, підписаною повноважними представниками сторін, та актом приймання-передачі тролейбуса від 26.12.2012.
Доказів оплати отриманого товару відповідачем-1 матеріали справи не містять.
10.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» (далі - позивач, цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» (далі - третя особа, цедент) укладено договір про відступлення права вимоги №051214, відповідно до якої третьою особою було передано позивачу право грошової вимоги до Комунального підприємства «Київпастранс» за договором № 06/134-12 про закупівлю, укладеним між третьою особою та відповідачем-1.
Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача-1 заборгованість у розмірі 3 700 000,00 грн., пеню у розмірі 1 337 473,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 405 900,00 грн. та 3% річних у розмірі 215 613,69 грн., а всього 6 658 987,63 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №051214 від 10.10.2014 третьою особою було передано позивачу право грошової вимоги до Комунального підприємства «Київпастранс» за договором № 06/134-12 про закупівлю, укладеним між третьою особою та відповідачем-1
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином.
Частиною 1 ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом. Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №910/14811/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016, було задоволено позов Комунального підприємства «Київпастранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» про визнання недійсним договору від 10.10.2014 №051214; визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 10.10.2014 №051214, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті транспорт групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ».
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином враховуючи, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №910/14811/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016, визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 10.10.2014 №051214, укладений між ТОВ «Сіті транспорт групп» та ТОВ «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ», суд дійшов висновку, що ТОВ «Сіті транспорт групп» є неналежним позивачем щодо стягнення заборгованості за договором від 12.10.2012 №06/134-12 про закупівлю, який було укладено між ТОВ «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» та Комунальним підприємством «Київпастранс».
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складене та підписане 03.10.2016.
Суддя В.О. Демидов