ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.09.2016Справа №910/14030/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"
простягнення 3 751,91 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Горбан А.В. - представник за довіреністю № Э.37.7.0.0/Д-935 від 04.08.14
від відповідачане з'явились
У судовому засіданні 28.09.16 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" про стягнення 3 751,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" на підставі договору страхування наземного транспорту № ZPC0AX0000243590 від 01.04.2011, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування страхувальнику пошкодженого автомобіля марки "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ "СК "ПРОВІДНА", позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 3 751,91 грн. шкоди в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14030/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 07.09.2016.
16.08.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2016, відповідно до якої позивач повідомив про відсутність аналогічного спору та просив розглядати справу без їх участі, у випадку нез'явлення представника в судове засідання.
05.09.2016 через канцелярію суду відповідач подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі. У відзиві відповідач зазначає, що 14.01.2015 із заявою про виплату страхового відшкодування по ПрАТ «СК «Провідна» звернулась ОСОБА_2 стосовно ДТП, яка сталась 31.12.2014 по вул.. Радян6ській в м. Енергодарі за участю забезпеченого ТЗ - ГАЗ 2752, д.н. НОМЕР_3, який знаходився під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля «Daewoo» д.н. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_4
Розмір заподіяної внаслідок ДТП шкоди визначено відповідачем на підставі розрахунку матеріального збитку № 2300067928, та з урахуванням передбаченої полісом АС/4877604 франшизи склав 4268,39 грн., які були сплачені відповідачем 30.03.2015 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПАТ «КБ «Приватбанк» - власника ТЗ на підставі заяви про виплату та доданих до неї документів.
При цьому відповідач зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відтак, на думку відповідача, враховуючи, що позивач не повідомляв відповідача про здійснену позивачем страхову виплату, а відповідач на момент звернення позивача до суду вже виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, то в силу положень ч.2 ст. 516 ЦК України, виконання відповідачем свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В судових засіданнях 07.09.2016 та 21.09.2016 представник позивача заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, які судом були задоволені.
В судове засідання 28.09.2016 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки представника не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача, враховуючи наявність його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
01 квітня 2011 року за договором страхування наземного транспорту № ZPC0AX0000243590 ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" (далі - позивач) було застраховано автомобіль марки "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, страхувальник та вигодонабувач - ПАТ КБ "Приватбанк". Строк дії договору з 01.04.2011 по 31.03.2012.
Згідно з пп. 8, 9 договору страхування та на підставі платіжного доручення від 31.03.2014 договір був пролонгований з 01.04.2014 по 31.03.2015.
З довідки Державтоінспекції вбачається, що 31.12.2014 в м. Енергодарі по вул. Радянській мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі № 318/434/15-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України.
31.12.2014 страхувальник (ПАТ «КБ «Приват Банк») звернувся до позивача із повідомленням про факт настання події, що має ознаки страхового випадку та проханням про здійснення оплати на розрахункових рахунок ПАТ «КБ «Приватбанк».
Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Звіту від 12.01.2015 № 16729 та від 19.01.2015 № 16749 складає 4 548,89 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 31.12.2014 за участю застрахованого автомобіля "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту № И-77 від 22.01.2015 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4 251,91 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 326 від 23.01.2015.
Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі № 318/434/15-п.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв станом на 31.12.2014 (Поліс АС/4897604), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2015 із заявою про виплату страхового відшкодування до відповідача звернулась ОСОБА_2 (водій а/м "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, який було пошкоджено внаслідок ДТП).
На підставі ремонтної калькуляції № 2300067928 від 05.03.2015 відповідачем було здійснено розрахунок суми матеріального збитку власника автомобіля "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП в сумі 4768,39 грн.
Оскільки, заявник ОСОБА_2 не є власником пошкодженого транспортного засобу "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1, то виплата страхового відшкодування у розмірі 4268,39 грн. (4768,39 грн. матеріального збитку за вирахуванням 500,00 грн. франшизи) була здійснена відповідачем на рахунок ПАТ «КБ «ПриватБанк» як власника пошкодженого ТЗ. Вказане перерахування підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 0013287 від 30.03.2015 на суму 4268,39 грн.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди як до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Daewoo Matiz", державний номер НОМЕР_1 так і до страховика винної особи.
В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
В той же час в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано суду доказів повідомлення позивачем відповідача про виплату ним страхового відшкодування та перехід до ПрАТ «СК «Інгосстрах» в порядку регресу права на виплату страхового відшкодування.
Частиною 2 ст. 516 ЦК України визначено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З огляду на викладене, враховуючи факт добросовісного виконання відповідачем зобов'язання перед потерпілою особою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та неповідомлення первісним кредитором - ПАТ «КБ «ПриватБанк» та новим кредитором - ПрАТ «СК «Інгосстрах» відповідача про заміну на нового кредитора - позивача, у зв'язку з виплатою ним страхового відшкодування, сплата відповідачем страхового відшкодування за полісом ОСЦПВВНТЗ АС/4897604 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» є належним виконанням своїх зобов'язань, внаслідок чого підстави для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування відсутні.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.10.2016.
Суддя Пукшин Л.Г.